Каган Соломон Соломонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каган Соломон Соломонович

КА́ГАН Соломон Соломонович (16(28). 01. 1894, м-ко Ладижин Гайсин. пов. Поділ. губ., нині місто Тростянец. р-ну Вінн. обл. – 17. 03. 1965, Київ) – лікар-гігієніст. Чоловік Ф. Юзефової, батько Ю. Кагана. Д-р мед. н. (1935), проф. (1926). Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. ун-т (1919). Працював у Київ. мед. ін-ті: зав. каф. соц. гігієни та орг-ції охорони здоров’я (1924–28 та 1934–52); ректором (1928–32), зав. каф. соц. гігієни та орг-ції охорони здоров’я Дніпроп. мед. ін-ту; кер. організац.-метод. відділу Укр. НДІ туберкульозу (нині Ін-т фтизіатрії і пульмонології НАМНУ, Київ, 1953–60). Наук. дослідж.: соц. гігієна, сан. статистика, демографія та історія медицини.

Пр.: Нариси теорії соціальної гігієни. 1932; Предварительные итоги изучения методов организации борьбы с туберкулезом в сельских условиях // Профилактика туберкулеза: Сб. 1955; Об уточнении научных терминов «заболеваемость», «болезненность» и «патологическая пораженность» населения и правильном их применении // Там само; Организационно-методические вопросы борьбы с туберкулезом в сельских местностях // Опыт борьбы с туберкулезом в сельс. местностях УССР. 1957; Видатний санітарний діяч України – академік АН УРСР О. В. Корчак-Чепурківський. 1965 (усі – Київ).

А. М. Приходько

Стаття оновлена: 2011