Кочевих Іван Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кочевих Іван Павлович

КОЧЕВИ́Х Іван Павлович (12. 08. 1927, с. Любощ, нині Орлов. обл., РФ – 23. 06. 2003, Київ) – фахівець у галузі приладобудування. Канд. тех. н. (1971). Герой Соц. Праці (1976). Держ. премія в галузі н. і т. УРСР (1970). Держ. нагороди СРСР. Закін. Львів. політех. ін-т (1960). Від 1947 працював на львів. авіаремонт. з-ді п/с 125, де пройшов шлях від майстра до нач. вироб-ва; 1958–62 – гол. інж. упр. радіоелектрон. пром-сті Львів. раднаргос­пу; 1963–69 – дир. з-ду «Вимірю­вач» (Львів); 1969–77 – дир. Львів. вироб.-тех. об’єдн. ім. В. Ле­ні­на; 1977–79 – заст. голови РМ УРСР; 1980–90 – дир. Держ. ін-ту з проектування з-дів с.-г. машинобудування (Київ), водночас викладав у Київ. ін-ті нар. госп-ва. Від 1990 – на пенсії. Депутат ВР УРСР 9–10 скликань. Керував наук. розробками та вироб-вом вимірюв. приладів, телеметр. апаратури для ракет­но-косм. систем у СРСР. В остан­ні роки життя вивчав філос. проб­­леми розвитку світобудови, сусп-ва, державотворення («Глав­ный закон Вселенной», К., 1998).

Пр.: Проблемы, поиски, решения. 1973 (спів­авт.); Основы научного управ­ления промышленным производством. 1975; Автоматизация управления про­­изводственным объединением. 1976 (усі – Львів).

О. В. Савченко

Стаття оновлена: 2014