Кадир Халіль Джемільович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кадир Халіль Джемільович

КАДИ́Р Халіль Джемільович (псевд. – Ыргат Кадыр; 02. 11. 1905, с. Ускют Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Привітне Алуштин. міськради, АР Крим – 26. 01. 1945, м. Кеніґсберґ, нині Калінінград, РФ, похов. у с. Зоріно Калінінгр. обл.) – кримськотатарський поет. Учасник 2-ї світ. війни. Навч. у Комуніст. ун-ті працівників Сходу (Москва, 1924–26), на ф-ті кримськотатар. мови та літ-ри Крим. пед. ін-ту (Сімферополь, 1929–31). Працював дир. Крим. татар. театру (Сімферополь, 1931), відп. ред. г. «Ударник» (Балаклава, нині у складі Севастополя), від 1934 – інструктором обкому партії. Делегат 1-го З’їзду письменників СРСР (1934), відтоді ж – відп. секр. Крим. відділ. СП СРСР. Друкувався від 1923. Регулярно в рос. перекл. публікували його твори в ж. «Литература и искусство Крыма», добірка увійшла до колектив. зб. «Поэты Крыма» (Москва, 1937). У 1937 заарешт., 1940 звільнений. Загинув на фронті.

Тв.: Ыргъатнынъ йырлары (Пісні батрака: Вірші). Сф., 1929; Уджюм (Наступ: Вірші). Сф., 1932; Исмаил: Поэма. Сф., 1936; Ташкъын (Поток: Вірші і поема). Ташкент, 1974.

Літ.: Сейдамет Дж. Ыргат Къадыр: (Літ. портрет). Ташкент, 1978; Фазыл Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебияты тарихына бир назар (Нарис історії кримськотатарської літератури) // Йылдыз (Зірка). 1989. № 3–4.

Ш. Е. Юнусов

Стаття оновлена: 2011