Кадиров Руслан Генрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кадиров Руслан Генрійович

КАДИ́РОВ Руслан Генрійович (05. 01. 1971, Київ) – співак (тенор). Засл. арт. України (2009). Лауреат Міжнар. конкурсу ім. П. Коньовича (Белґрад, 1994). Закін. Полтав. муз. уч-ще (1990; кл. В. Путька), Моск. консерваторію (1995; кл. Є. Кибкала). 1997–99 – соліст муз. театру «Гелікон-опера», у якому виконав гол. партії в операх «Іоланта» П. Чайковського, «Паяци» Р. Леонкавалло, «Кармен» Ж. Бізе. Від 1999 – соліст Філармонії (обидва – Москва). Того ж року разом із Г. Писаренко й О. Мартиновим записав на компакт-диск оперу «Грішники» А. Мерангуляна (за участі хору хлопчиків Моск. муз. театру ім. К. Станіславського та В. Немировича-Данченка, жін. хору муз. театру «Гелікон-опера»). Від 1993 виступає на міжнар. та всеукр. конкурсах в Україні. Також бере участь у низці культур. заходів, зокрема присвяч. річницям А. Солов’яненка, Б. Руденко, М. Лисенка, Т. Шевченка. Представляв укр. інтелігенцію Москви на Міжнар. фестивалі укр. мист-ва у Казахстані (2011). У різний час виступав із диригентами М. Ермлером, Ф. Мансуровим, М. Кажлаєвим, І. Гамкалом, К. Карабіним та ін. У репертуарі – твори А. Скарлатті, Ґ. Генделя, Дж. Перґолезі, А. Аренського, О. Аляб’єва, О. Бородіна, М. Глінки, С. Рахманінова, М. Римського-Корсакова, П. Чайковського, О. Даргомижського, А. Кос-Анатольського, М. Лисенка, арії з опер, пісні (зокрема укр. – «Взяв би я бандуру», «Ой у полі вітер віє», «Чуєш, брате мій», «Лугом іду, коня веду» та ін.), романси, твори сучас. композиторів.

Б. А. Руденко

Стаття оновлена: 2011