Кадлець Карел - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кадлець Карел

КА́ДЛЕЦЬ Карел (Kadlec Karel; 11. 01. 1865, с. Пржегоржов, Австрія, нині Чехія – 04. 12. 1928, Прага) – чеський правознавець, славіст. Ген. секр. Чеської АН, чл. усіх слов’ян. АН. Дійс. чл. НТШ. Під час навч. у г-зії вивчив усі слов’ян. мови, зокрема й укр., згодом публікував переклади з них, зокрема у часописах «Česká politika», «Hlas národa», «Vesna», «Lidové noviny» вмістив переклади кількох оповідань Ю. Федьковича. Закін. Карловий ун-т у Празі (1889). Від 1890 працював секр. Нац. театру в Празі, де займався проблемами автор. права; від 1905 – у Карловому ун-ті: проф. каф. слов’ян. права (першої у світі), 1911–27 – декан юрид. ф-ту. Досліджував право слов’ян. народів, а також угор. та румунське. Писав статті про «Руську правду», т-во «Просвіта» у Львові, Я. Головацького та ін., листувався з М. Грушевським, О. Лотоцьким, М. Лозинським, А. Петрушевичем, А. Волошиним. Був співред. енциклопедії «Ottů slovník naučný» (Praha, 1889–1928), на сторінках якої опублікував матеріали про укр. право й укр. діячів культури; рецензував праці укр. авторів. У доповіді на 11-му Археол. з’їзді в Києві (1899) запропонував видати повідомлення візант. письменників про слов’ян. Співавтор проекту конституції Чеської держави (1917). На Мирній конф. у Парижі 1918 виступив експертом зі слов’ян. і угор. права та сприяв приєднанню Закарпаття до Чехо-Словаччини. У післявоєн. період значну увагу приділяв юрид. питанням Підкарп. Русі. Листування з укр. науковцями, матеріали до об’єм. словника слов’ян. права, який К. не встиг завершити, ін. праці зберігаються в Архіві чеської літ-ри (Прага).

Пр.: Spolková činnost Rusínů rakouských // Slovanský sborník. Praha, 1886; Spolek Prosvita ve Lvově // Там само; Z literatur slovanských a cizích. Literatura rusínska // Literární listy. Praha, 1887–80; Jozef Feďkovyč a jeho význam pro rakouské Rusko // Slovanský sborník. Praha, 1887; O potřebě vydati zprávy byzantských spisovatelů o Slovanéch // Časopis Českého musea. 1890. Č. 1; Několi kapitol z oboru slovanského práva. Praha, 1894; O úkolu právního dějepisu slovanského // Osvěta. 1898; Studium obyčajového práva na Rusi // Národopisný Věstník Českoslovanský. Praha, 1898; О трудовых ассоциациях у славян // Сб. статей по истории права в честь М. Владимирского-Буданова. К., 1903; Dějiny ruského práva. Praha, 1904; Národnostní a jazyková otázka v Uhrách // Česká politika. Praha, 1906; Mychajlo Hruševskyj // Slovanský přehled. 1909. Č. 11; Osvobození selského lidu na Rusi // Там само. 1912; Státní zřízení a státoprávní postavení slovanských národů // Slovanstvo. Praha, 1912; Autokefalní cirkve pravoslávných Slovanů // Там само; Nové názory o Ruské Pravdě // Sborník věd právních a státních. Praha, 1914; Valaši a valašské právo v zemích slovanských a uherských. Praha, 1916; Ústavní zřízení Slovanů v době přítomné // Slované. Praha, 1920; O potřebě historických glosаrů slovanských // Księga pamiatkowa ku czsi Oswalda Balzera II. Lwów, 1925.

Літ.: T. Saturník. Prof. Karel Kadlec // Sborník věd právních a státních. 1928; J. Markov. Karel Kadlec a studium slavanského práva // Právní obzor. 1965 (обидві – Прага).

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2011