Кадо Мішель — Енциклопедія Сучасної України

Кадо Мішель

КАДО́ Мішель (Cadot Michel; 29. 07. 1926, м. Буа-Коломб побл. Парижа) – французький літературознавець і україніст. Д-р філології (1967). Чл. НТШ. Навч. у Сорбонні (1944–50) та Вищій нормал. школі (1947–50) в Парижі. У 1955–69 – проф. порівнял. літ-ри Ун-ту Клермон-Ферран; 1969–94 – проф. літературознавства Нової Сорбонни. Від 1994 – на пенсії. Президент Франц. т-ва заг. і порівнял. літ-ри (1971–81), Франц. асоц. укр. студій (від 2000). Організовував у Новій Сорбонні конф., присвяч. творчості І. Франка (1977) та Лесі Українки (1983), укр.-франц. взаєминам у 19 ст. (1987), укр. козацтву (1991). Ред. франкомов. збірників цих конф. і автор передмов до них. Дослідник творчості Марка Вовчка, переклав франц. мовою її 11 повістей, опубл. у кн. «Contes russes et ukrainiens» (1999), а також рос. письменників, зокрема Ф. Достоєвського, Л. Толстого. Очолює Міжнар. т-во з вивчення життя і творчості Ф. Достоєвського.

А. І. Жуковський

Статтю оновлено: 2011

Покликання на статтю
А. І. Жуковський . Кадо Мішель // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12103 (дата звернення: 17.06.2021)