Казанець Іван Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Казанець Іван Павлович

КАЗАНЕ́ЦЬ Іван Павлович (12. 10. 1918, с. Лоцманська Кам’янка Катеринослав. пов. Катеринослав. губ., нині у складі Дніпропетровська) – партійний і радянський діяч. Держ. нагороди СРСР. Навч. у Дніпроп. індустр. технікумі (1933–37). Відтоді працював на Кемеров. металург. комбінаті (РФ); після закін. Сибір. металург. ін-ту (м. Сталінськ, нині Новокузнецьк Кемеров. обл., 1944) – на Єнакіїв. металург. з-ді (Сталін., нині Донец. обл.); від 1951 – на парт. роботі у Сталін. обл., зокрема 1953–60 – 1-й секр. обкому партії; 1960–63 – 2-й секр. ЦК КПУ; 1963–65 – голова РМ УРСР; 1965–85 – міністр чорної металургії СРСР. Від 1985 – персон. пенсіонер. 1960 серед інших підписав звернення ЦК КПУ до ЦК КПРС з проханням з нагоди 100-річчя від дня смерті Т. Шевченка розглянути питання про передання Держ. музею Т. Шевченка у Києві картин, малюнків, рукописів та автографів поета, що зберігаються в установах та музеях міст РФ. 1961 очолював комісію із розслідування причин куренів. трагедії у Києві. Автор праць «Черная металлургия на рубеже новой пятилетки» (1971), «Черная металлургия в девятой пятилетке» (1972), «О черной металлургии США» (1975; усі – Москва).

Ж. П. Крижна

Стаття оновлена: 2011