Казанківський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Казанківський район

КАЗА́НКІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-східній частині Миколаївської області. Межує з Долин. і Устинів. р-нами Кіровогр. обл., Криворіз. і Широків. р-нами Дніпроп. обл., Архангел. р-ном Херсон. обл., Новобуз. і Березнегуват. р-нами Микол. обл. Утвор. 1923. У 1931–35 тер. р-ну входила до Долин., 1963–65 – до Новобуз. р-нів. Від 1932 – у складі Дніпроп., від 1937 – Микол. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 1,3 тис. км2. Насел. 24 745 осіб (2001, складає 89,9 % до 1989): українців – 83 %, проживають також росіяни, молдавани, білоруси. У складі р-ну – смт Казанка та 72 сільс. насел. пункти. Лежить на пд. схилах Придніпров. височини, крайня пд. частина – на Причорномор. низовині. Поверхня – хвиляста лесова рівнина з поступ. похилом на Пд. Побл. сіл Новоданилівка та Малофедорівка – поклади кам’яно-облицювал. граніту, на тер. Каширів. і Володимирів. сільс. рад – буд. каменю. Через тер. р-ну проходить аміакопровід. Протікають річки Висунь (притока Інгульця) і Боковенька (притока Бокової; обидві – бас. Дніпра). Створ. 130 ставків. Заг. пл. водного дзеркала 1,2 тис. га. Ґрунти переважно чорноземні пд. і звичайні малогумусні, у долинах річок – лучні глеєві. Ліс. масиви складають 9,7 тис. га. Об’єкти природно-заповід. фонду: пам’ятка природи заг.-держ. значення Степок, місц. значення заказники Володимирівська дача (ліс.), Водоспад, Попова дача (обидва – ландшафтні), Скобелівська балка, Мар’янівський (обидва – ботан.), пам’ятки природи Мокра балка, Пеньківська балка (обидві – гідрол.), Рубанівський ставок (ботан.), Каширівка (комплексна), пам’ятка садово-парк. мист-ва Володимирів. парк. Розвинуті рослинництво зерново-буряківн. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 119,8 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, ячмінь, цукр. буряки, соняшник, овочеві. В аграр. секторі працюють 17 ТОВів, 11 приват. підпр-в, 8 с.-г. вироб. кооперативів, 234 фермер. госп-ва. Р-н перетинають 2 залізничні магістралі довж. 40 км. Осн. навантаження несе магістрал. шляхопровід Кривий Ріг–Миколаїв довж. 33 км. Заг. довж. автомоб. доріг 948 км, з них ґрунт. – 710,3 км. У К. р. – 20 заг.-осв. шкіл, аграр. ліцей, гуманітарна г-зія, 28 дитсадків; 23 Будинки культури, 23 б-ки, Казанківський історичний музей; рай. і 3 дільничні лікарні, амбулаторія та 20 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Голос Казанківщини». Реліг. громади: 3 – УПЦ КП, 2 – УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, 2 – євангел. християн-баптистів. На тер. р-ну виявлено пам’ятки пізнього мезоліту, залишки бл. 40 курганів і курган. груп (3 тис. до н. е.). Істор. значення має с. Скобелеве, в якому 1693 відбулася битва між козаками на чолі з С. Палієм і татарами. На її місці встановлено пам’ят. знак. Серед видат. уродженців – лікар-гігієніст В. Бардов (с. Новочуднове), астроном М. Попов (с. Дмитро-Білівка); поет-гуморист П. Глазовий (с. Новоскелюватка); спортсмен (греко-рим. боротьба) І. Богдан (с. Дмитро-Білівка). Тут минули дит. роки письменника Л. Юхвіда, жив і працював поет, перекладач Д. Кремінь.

О. П. Казаріна, Н. І. Паланіг, Л. Л. Скрипник

Стаття оновлена: 2011