Казанський Петро Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Казанський Петро Євгенович

КАЗА́НСЬКИЙ Петро Євгенович (13(25). 05. 1866, Сімферополь – 1947) – правознавець. Закін. Моск. ун-т (1891), де був залишений для підготовки до професор. звання на каф. міжнар. права. Від 1893 – приват-доц. каф. міжнар. права Казан. ун-ту (нині Татарстан, РФ). 1895–96 працював у б-ках Берліна, Брюсселя, Берна, Парижа, результатом чого стала доктор. дис. «Всеобщіе административные союзы государствъ» (т. 1–3, О., 1897). Від 1899 – ординар., від 1918 – засл. ординар. проф., водночас від 1908 – декан юрид. ф-ту Новорос. ун-ту в Одесі; за сумісн. 1912 очолив і до 1918 викладав у Вищому міжнар. ін-ті (Одеса). 1926 вийшов на пенсію, однак продовжував читати лекції в Ун-ті та був співроб. його б-ки. Досліджував проблеми міжнар. права. Окрім держав, до його суб’єктів зараховував і т. зв. міжнар. спільноти, зокрема християн. Церкви; об’єднував міжнар. публічне та приватне право в єдину систему, що регулює відносини, які виходять за межі однієї держави. У статтях про держ.-політ. розвиток Росії до більшов. перевороту 1917 обстоював засади самодержавства, в останні роки життя працював над «Очерками истории и теории коммунизма».

Пр.: Судоходство по международнымъ рекамъ. Т. 1–3. Москва, 1895; Введеніе въ курсъ международнаго права: Учеб. пособ. О., 1901; Учебникъ международнаго права. О., 1902; 1904; Власть Всероссійскаго императора: Очерки дѣйствующего права. О., 1913.

Літ.: Професори О(Н)У.

К. О. Савчук

Стаття оновлена: 2011