Казансько-Височинівський монастир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Казансько-Височинівський монастир

КАЗА́НСЬКO-ВИСОЧИ́НІВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р Засн. 1886 у с. Височинівка (нині Пролетарське Зміїв. р-ну Харків. обл.) на честь чудотвор. ікони Казан. Божої Матері (18 ст.) при храмі св. архістратига Михаїла (1795) губерн. секр. А. Ковалевським, який пожертвував на монастир свій маєток. Частину братії переведено зі Святогір. лаври (нині Донец. обл.); з г. Афон (Греція) передано частину мощей преподобного Ніла Столбенського. Перший настоятель – ігумен Дорофей. Станом на 1908 тут під кер-вом ігумена Іоанникія проживало 30 монахів і 15 послушників. Після більшов. перевороту 1917 монастир був розграбований, а 1937 – зруйнований. Чудотворна ікона Казан. Божої Матері зникла. Уцілілі споруди монастиря використовували як гуртожиток радгоспу (до 1980-х рр.) та сільс. клуб (до 2007).

Літ.: Павловскій А. А. Всеобщій иллюстрированный путеводитель по монастырямъ и святымъ местамъ Российской имперіи и Афону. Нижній Новгородъ, 1907; Саяний М. Зберегти унікальну пам’ятку // Вісті Зміївщини. 2007. № 51.

М. І. Саяний

Стаття оновлена: 2011