Казарновський Ісак Абрамович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Казарновський Ісак Абрамович

КАЗАРНО́ВСЬКИЙ Ісак Абрамович (17(29). 09. 1890, Миколаїв – 12. 01. 1981, Москва) – хімік. Чл.-кор. АН СРСР (1939). Сталін. премія (1941). Закін. Цюрих. ун-т (1914). У 1915–17 викладав у Швейцарії; 1917–18 працював на Шліссельбур. порох. з-ді (Росія); 1918–21 – у сан. бюро Севастополя; від 1922 – у Фіз.-хім. ін-ті (Москва). Досліджував утворення і будову гідридів, хлоридів, оксидів металів. Відкрив низку нових пероксидів і озонідів лужних металів, зокрема NaO2 (1936), KO3 (1948) та ін.; розробив пром. методи вироб-ва безводного хлористого алюмінію з глин (1935), отримання пероксиду натрію (1942) та нові способи регенерації повітря; встановив механізми утворення пероксиду водню із вільних радикалів та розпаду озону (1969).

Пр.: О строении неорганических перекисей // ЖФХ. 1940. Т. 14, вып. 3; Высшие окисли калия. Сообщение 11. Неорганические перекиси // Там само. 1947. Т. 21, вып. 3 (співавт.); Новый окисел калия // Докл. АН СРСР. 1949. Т. 64, № 1 (співавт.); Кинетика самопроизвольного распада озинида калия // Там само. 1956. Т. 108, № 4 (співавт.); Изотопный обмен кислорода между свободным гидроксильным радикалом и водой // ЖФХ. 1956. Т. 30, вып. 6 (співавт.).

Літ.: Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991.

В. Я. Чирва

Стаття оновлена: 2011