Казас Ілля Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Казас Ілля Ілліч

КА́ЗАС Ілля Ілліч (11. 03. 1832, м. Армянський Базар Перекоп. пов. Таврій. губ., нині м. Армянськ АР Крим – 14. 01. 1912, м. Євпаторія, нині АР Крим) – караїмський культурно-освітній діяч. 1853–55 навч. у Моск. ун-ті, від 1855 – у С.-Петербур. ун-ті, де 1859 здобув ступ. канд. н. і став першим караїмом із вищою освітою й наук. ступ. У тому ж році відкрив приватну караїм. школу в Одесі. 1863–81 працював у Сімфероп. чол. казен. г-зії. Автор проекту створення (1872), інспектор (1881–94) Сімфероп. татар. учител. школи; ініціатор заснування Сімфероп. караїм. жін. уч-ща (1892), Олександрів. духов. караїм. уч-ща (Євпаторія), де 1895–1907 був інспектором, викл. і вихователем; водночас від 1887 – товариш голови Таврій. губерн. ученої архів. комісії. Опублікував «Руководство для детей» (написане на івриті 1868–69), «Русский букварь для татарских народных училищ» (1870; 1874; 1900), «Учебник русского языка для татарских элементарных школ» (1873–75). Володів 11-ма мовами, переклав окремі твори франц. письменників П. Жане та Ж. Сімона.

Літ.: Ельяшевич Б. С. И. И. Казас. Его жизнь, научно-литературная, педагогическая и общественная деятельность: Биогр. очерк. Евпатория, 1918; Сигаева Г. В. Крымские караимы и их вклад в многонациональную культуру России и Крыма // Культура народов Причерноморья. 1997. № 3; Прохоров Д. А. Научно-краеведческая деятельность И. И. Казаса // Этнография Крыма ХIX–XX вв. и современ. этнокультур. процессы: Мат. и. исследования. Сф., 2002.

С. О. Єфимов

Стаття оновлена: 2011