Казахи — Енциклопедія Сучасної України

Казахи

КАЗА́ХИ – нація, основне населення Казахстану. Заг. чисельність бл. 15 млн осіб, з яких понад 10 млн проживають у Казахстані, 1,4 млн – у Китаї, 800 тис. – в Узбекистані, 650 тис. – у Росії, 140 тис. – у Монголії та ін. Належать до пд.-сибір. (туран.) перехід. раси. Є нащадками тюрк., монгол., іран. племен, що населяли тер. між Сибіром і Чорним морем й залишилися у Центр. Азії. Казах. мова входить до кипчац. підгрупи тюрк. групи алтай. мовної сім’ї, писемність К. сформувалася на основі рос. графіки. За реліг. сповіданням більшість становлять мусульмани-суніти. К. не мають давніх істор. коренів в Україні – більшість із них приїхала сюди після 2-ї світ. війни. За переписом 1989 чисельність К. в УРСР становила 10 505 осіб (від 1970 зросла майже на третину). В містах проживало 8750 К. (83,3 %), однак від 1970 питома вага городян зменшилася на 4,1 %. Майже 63 % рідною мовою назвали казах., 31,8 % – рос., 4,8 % – українську. Згідно з переписом 2001, в Україні мешкало 5526 К., з яких 1041 особа рідною вказала казах., 822 особи – укр., решта – рос. мови. Після розпаду СРСР кер-во Казахстану активно здійснює політику репатріації, завдяки чому, вдалося повернути на батьківщину до 1 млн етніч. казахів.

Статтю оновлено: 2011
Цитувати статтю
Р. К. Розенбаєв . Казахи // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12200 (дата звернення: 01.03.2021).