Казка Аркадій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Казка Аркадій Васильович

КА́ЗКА Аркадій Васильович (11(24). 09. 1890, м-ко Седнів, нині смт Черніг. р-ну Черніг. обл. – 23. 10. 1929, Одеса) – поет, перекладач, педагог. Закін. Черніг. реал. уч-ще (1910), де потоваришував із П. Тичиною. Працював статистом у відділі Черніг. губерн. бюро і при земстві; чл. місц. т-ва «Просвіта». Заочно навч. у Київ. комерц. ін-ті (від 1913, не закін.). Улітку 1919 переїхав до Києва, працював у Наркомосі, Книжк. палаті. Через хворобу легень виїхав на Катеринославщину, перебивався випадк. заробітками, учителював у с. Підгороднє (там його учнем був В. Мисик), Василівка. Від 1923 викладав побл. Києва у Межигір. дит. будинку, Новопетрів. 7-річ. школі та Межигір. худож.-керам. технікумі. Від 1925 – в Одес. 77-й залізнич. труд. школі. Дебютував 1912 у черніг. часописах. Від 1919 друкував твори у ж. «ЛНВ», «Червоний шлях», «Нова громада», «Життя й революція». Чл. Спілки укр. рад. селян. письменників «Плуг» (1928). Автор рукопис. зб. «Lamentabile» (Межигір’я, 1923), спогадів «У Коцюбинського в Вінниці» (ж. «Плуг», 1929, № 8–9). У творчості схилявся до традиц. манери письма, класич. поет. форм. Перекладав твори рос. поетів (зокрема І. Буніна), оперні арії, романси. 9 вересня 1929 заарешт. у сфабриков. справі СВУ, загинув в ув’язненні за нез’ясов. обставин. Реабіліт. 1997. У Києві 2010 видано зб. К. «Вибрані твори», до якої увійшла також докум. повість О. Шугая про поета «Крапля сонця у морі блакиту» (скорочено – у ж. «Дніпро», 1990, № 12). У Седневі встановлено пам’ятник К. (2011, скульптор О. Хівренко).

Тв.: [Вірші] // День поезії. 1969; Васильки: Вибр. тв. 1989 (обидві – Київ).

Літ.: Лашкевич О. (Оглоблин). Аркадій Казка (Сторінка з історії новітньої української літератури) // Рідне слово: Місячник літ-ри, мист-ва і науки. Мюнхен, 1946. Число 12; Тельнюк С. Залюблений у життя // ЛУ. 1970, 18 верес.; Мисик В. Вчитель // Мисик В. Зустрічі. Х., 1982; Крижанівський С. Зажиттєві злигодні і посмертні поневіряння поета Аркадія Казки // Сіверян. літопис. 1996. № 1–3; Перерва А. Наодинці з Казкою // Березіль. 2005. № 5.

О. В. Шугай

Стаття оновлена: 2011