Кайсенов Касим - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кайсенов Касим

КАЙСЕ́НОВ Касим (Қайсенов Қасым; 23. 04. 1918, аул Асубулак, нині Сх.-Казахстан. обл., Казахстан – 30. 12. 2006, Алмати) – казахський прозаїк. Нар. герой Казахстану (1995). Орден «За заслуги» 3-го (1998) і 2-го (2003) ступ. Закін. Усть-Каменогор. політосвіт. технікум (Казахстан, 1938). У 1939–40 навч. у диверс.-розвідув. школі у Москві. Під час 2-ї світ. війни керував партизан. загоном на тер. України. Працював у СП Казах. РСР (1953–70), вид-вах «Жазушы», «Кайнар». Автор зб. нарисів, оповідань та повістей на теми 2-ї світ. війни – «Юные партизаны» (1954), «Илько Витряк» (1955), «Партизаны Переяслава» (1956), «Ажал аузынан» («Із кігтів смерті», 1959), «Жау тылындағы бала» («Хлопчик в тилу ворога», 1960), «На Днепре» (1961), «В тылу врага» (1973). Після війни неодноразово бував в Україні, про що написав у кн. «Партизанскою тропою» (1964). У 1978 вийшла зб. творів К. про партизан. рух в Україні «Народные мстители». Окремі твори К. перекладено рос., укр., киргиз., в’єтнам. мовами. На Укр. студії хронік.-докум. фільмів знято д/ф «Касим Кайсенов» (2002, реж. С. Махмут).

С. О. Плахотнюк

Стаття оновлена: 2011