Какурін Микола Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Какурін Микола Євгенович

КАКУ́РІН Микола Євгенович (04(16). 09. 1883, м. Орел, Росія – 29. 07. 1936, Москва, за ін. даними – м. Ярославль, РФ) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. г-зію в Житомирі (1902), Михайлів. артилер. уч-ще (1904), Микол. академію Генштабу (1910). В укр. війську від березня 1918. Як генерал-квартирмейстер Генштабу забезпечував формування Запороз. корпусу, Окремого полку УСС, корпусів Армії УНР. За Гетьманату – пом. нач. Генштабу. Брав участь в укладанні законів про заг. військ. обов’язок, військ. судівництво, військ.-сан. службу, постачання армії. Від грудня 1918 – начштабу корпусу УГА. Воював на польс., більшов., денікін. фронтах. Від лютого 1920 – у Червоній армії: начштабу дивізії, пом. командувача Зх. фронту М. Тухачевського. Учасник польс.-рад. війни 1920 і придушення селян. повстання на Тамбовщині. 1922–30 – на викладац. роботі у Військ. академії ім. М. Фрунзе; водночас був нач. відділу історії громадян. війни та співпрацював у військ.-наук. відділі упр. з вивчення та використання досвіду війни штабу Червоної армії. Один з ініціаторів написання і співавтор 3-том. історії громадян. війни (видана 1928–30). Від 1930 – у відставці. 18 серпня 1930 заарешт., у лютому 1932 за звинуваченням у причетності до антирад. змови засудж. до 10-ти р. ув’язнення, де й помер. Реабіліт. 1957.

Пр.: Русско-польская кампания 1918–1920. Москва, 1922; Война с белополяками. Москва; Ленинград, 1925; 1930; Москва; С.-Петербург, 2002 (співавт.); Стратегический очерк гражданской войны. Моква; Ленинград, 1926; Встречный бой. Москва, 1927; Восстание чехословаков и борьба с Колчаком. Москва, 1928.

Літ.: Ненароков А. Историк гражданской войны // Военно-истор. журн. 1965. № 11; Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. Л., 1995; Вони ж. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2011