Розмір шрифту

A

Інкерманський Свято-Климентіївський чоловічий монастир УПЦ МП

ІНКЕРМА́НСЬКИЙ СВЯ́ТО-КЛИМЕ́НТІЇВСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1850 за клопота­н­ням архі­єпис­копа Херсонського і Таврійського Інокентія (Борисова; 1800–57) на місці середньовіч. печер. монастиря, гол. храм якого від­новл. і після ре­ставрації освяч. 1852 на честь св. Климента — апостол. отця, папи римського, котрий, за пере­казами, був висланий імператором Траяном у каменоломні Херсонеса (нині побл. м. Інкерман Севастоп. міськради), де був засудж. у 101 р. до смерт. кари за проповід­ува­н­ня християнства. Під час облоги Севастополя 1854 церква св. Климента за­знала по­шкоджень. Монастир від­новлювали настоятелі Єфрем (1854–64) та Віс­саріон (1864–68). У 1867 збудовано дім настоятеля, освячено домову церкву Св. Трійці і печерні храми на честь св. Мартина Сповід­ника (помер у Херсонесі в заслан­ні 655 р.) та св. Климента (обидва від­ре­ставров. моск. художником, археологом Д. Струковим), 1900 — св. апостола Андрія Перво­зван­ного. 1895 побудовано храм св. Пантелеймона. 1897 від­крито церк.-парафіял. школу на 40 учнів. 1905 освячено печерну церкву на честь ікони «Всіх скорботних Радість», а також давній печер. храм св. Димитрія Солунського та новозбудов. на честь святителя Миколая, архі­єпис­копа Мирлікійського (зруйнов. 1932). Тривалий час обите­л­лю опікувалася цар. родина. 1922 проведено експропріацію церковних цін­ностей, землі монастиря від­дано с.-г. артілі, а храми діяли як парафіяльні. Станом на 1923 тут проживало 20 священ­нослужителів, 10 монахів і 4 послушників. Упродовж 1926–31 монастир ліквідовано. 1991 архімандрит Августин (Половецький) роз­почав його від­новле­н­ня: від­будовано церкви Св. Трійці і св. Пантелеймона, печерні храми. 1994 із Києво-Печер. Свято-Успен. лаври пере­несено частину мощей св. Климента. Кількість насельників — 20 осіб, з них 5 — у священ­ному сані. Настоятель від 2003 — ігумен Іов (Бородулін). Монастирю під­порядков. Спасо-Преображен. скит (с. Тернівка Севастоп. міськради; засн. 1868).

Літ.: Краткое описание Инкерманской киновии и древнего ея храма в новооткрытой Таврической епархии. Москва, 1861; Ливанов Ф. В. Инкерман и «Инкерманская киновия» в Крыму. Москва, 1874; Протопопов М. Инкерманский монастырь близ Севастополя. Св., 1905; Инкерман и Инкерманский священ­номученика Климента монастырь в Крыму. О., 1912; Могаричев Ю. М. «Печерные города» в Крыму. Св., 2005; Инкерманский монастырь во имя священ­номученика Климента папы Римского. Замоскворечье, 2009.

Н. М. Вікторова

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2011
Том ЕСУ:
11
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Святині
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
12307
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
62
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Інкерманський Свято-Климентіївський чоловічий монастир УПЦ МП / Н. М. Вікторова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-12307.

Inkermanskyi Sviato-Klymentiivskyi cholovichyi monastyr UPTs MP / N. M. Viktorova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2011. – Available at: https://esu.com.ua/article-12307.

Завантажити бібліографічний опис

Наша Церква
Святині  |  Том 22  |  2020
Т. Д. Антонюк
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору