Інкерманський Свято-Климентіївський чоловічий монастир УПЦ МП - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Інкерманський Свято-Климентіївський чоловічий монастир УПЦ МП

ІНКЕРМА́НСЬКИЙ СВЯ́ТО-КЛИМЕ́НТІЇВСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1850 за клопотанням архієпископа Херсонського і Таврійського Інокентія (Борисова; 1800–57) на місці середньовіч. печер. монастиря, гол. храм якого відновл. і після реставрації освяч. 1852 на честь св. Климента – апостол. отця, папи римського, котрий, за переказами, був висланий імператором Траяном у каменоломні Херсонеса (нині побл. м. Інкерман Севастоп. міськради), де був засудж. у 101 р. до смерт. кари за проповідування християнства. Під час облоги Севастополя 1854 церква св. Климента зазнала пошкоджень. Монастир відновлювали настоятелі Єфрем (1854–64) та Віссаріон (1864–68). У 1867 збудовано дім настоятеля, освячено домову церкву Св. Трійці і печерні храми на честь св. Мартина Сповідника (помер у Херсонесі в засланні 655 р.) та св. Климента (обидва відреставров. моск. художником, археологом Д. Струковим), 1900 – св. апостола Андрія Первозванного. 1895 побудовано храм св. Пантелеймона. 1897 відкрито церк.-парафіял. школу на 40 учнів. 1905 освячено печерну церкву на честь ікони «Всіх скорботних Радість», а також давній печер. храм св. Димитрія Солунського та новозбудов. на честь святителя Миколая, архієпископа Мирлікійського (зруйнов. 1932). Тривалий час обителлю опікувалася цар. родина. 1922 проведено експропріацію церковних цінностей, землі монастиря віддано с.-г. артілі, а храми діяли як парафіяльні. Станом на 1923 тут проживало 20 священнослужителів, 10 монахів і 4 послушників. Упродовж 1926–31 монастир ліквідовано. 1991 архімандрит Августин (Половецький) розпочав його відновлення: відбудовано церкви Св. Трійці і св. Пантелеймона, печерні храми. 1994 із Києво-Печер. Свято-Успен. лаври перенесено частину мощей св. Климента. Кількість насельників – 20 осіб, з них 5 – у священному сані. Настоятель від 2003 – ігумен Іов (Бородулін). Монастирю підпорядков. Спасо-Преображен. скит (с. Тернівка Севастоп. міськради; засн. 1868).

Літ.: Краткое описание Инкерманской киновии и древнего ея храма в новооткрытой Таврической епархии. Москва, 1861; Ливанов Ф. В. Инкерман и «Инкерманская киновия» в Крыму. Москва, 1874; Протопопов М. Инкерманский монастырь близ Севастополя. Св., 1905; Инкерман и Инкерманский священномученика Климента монастырь в Крыму. О., 1912; Могаричев Ю. М. «Печерные города» в Крыму. Св., 2005; Инкерманский монастырь во имя священномученика Климента папы Римского. Замоскворечье, 2009.

Н. М. Вікторова

Стаття оновлена: 2011