Інніцер Теодор - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Інніцер Теодор

І́ННІЦЕР Теодор (Innitzer Theodor; 25. 12. 1875, с. Нойґешрай, нині Нове Зловані побл. м-ка Вейпрти, Словаччина – 09. 10. 1955, Відень) – австрійський церковний діяч. Здобув ступ. д-ра теології у Віден. ун-ті (1906), де й викладав на теол. ф-ті 1908–32: від 1911 – проф., 1928–29 – ректор Ун-ту. 1902 був рукопоклад. у сан священика. У 1920-х рр. співпрацював з Укр. реліг. ком-том у Відні, допомагаючи українцям емігрувати до Австрії. 1929–30 – міністр з соц. питань Австрії. 19 серпня 1932 хіротонізов. у сан архієпископа Віденського, від 13 березня 1933 – кардинал Австрії. 10 серпня того ж року, зважаючи на заклики Андрея Шептицького, оголосив про створення Міжконфесій. і міжнар. віден. допомог. ком-ту для рос. територій, що постраждали від голоду; почес. секр. обрано нім. підприємця Е. Амменде, а ген. секр. – о. М. Горникевича, котрого пізніше (1945) І. призначив ген. вікарієм Віден. архієпископства для українців в Австрії.

Літ.: Кардинал Інніцер взиває на поміч голодуючій Україні // Мета. Л., 1933, 3 верес.; Конференція допомогових комітетів під проводом кард. Інніцера у Відні // Діло. Л., 1933, 23 груд.

А. І. Жуковський

Стаття оновлена: 2011