Іннсбрук
І́ННСБРУК (Innsbruck) — місто на заході Австрії, столиця федеральної землі Тіроль. Знаходиться в Альпах, у долині р. Інн. Площа 104,91 км2. Населення 117,92 тис. осіб (2010). Вперше згадується у 2-й половині 12 ст. під назвою Іннспрук. 1239 отримав міське право. Від 1263 — у графстві Тіроль, яке 1363–1918 входило до складу імперії Габсбурґів. 1420–90 та 1564–1665 — адміністративний центр Тіролю. 1805 у складі Тіролю був переданий Наполеоном I Бонапартом Баварії, 1814–15 повернений Австрійській імперії. 1867–1918 — столиця коронної землі Австро-Угорщини. Під час 2-ї світової війни зазнав значного руйнування. Основа економіки — сфера послуг (близько 95 %). У промисловості переважають дрібні та середні підприємства, що займаються виробництвом електронних та електротехнічних продукції, фармацевтичних, текстильних та швейних виробів. Розвинені художні промисли. В І. розміщені європейська штаб-квартира концерну «Westbeach», основні офіси компаній «Swarovski», «Kunerʼs Products GmbH», «Krannebitter», «ILF Consulting Engineers», а також науково-дослідні центри корпорацій «Orad Hi-Tec Systems», «GeoVille». Великий транспортний вузол: авто-бани та залізничні магістралі зʼєднують І. з Мюнхеном, Цюрихом, Віднем, Венецією. Міжнародний аеропорт — Кранебіттен. І. — один з найбільших світових центрів зимового спорту, туризму та відпочинку. В місті проходили 9-і (1964) та 12-і (1976) зимові Олімпійські ігри, чемпіоном з біатлону на останніх у складі збірної команди СРСР став І. Бяков. В І. знаходиться Університет Леопольда-Франца (засновано 1677). Музеї: Габсбурґів «Максиміліанеум», Тірольський краєзнавчий, народного мистецтва Тіролю, дзвонів, Альпійського союзу, Олімпійських ігор, Імператорського полку. І. — один із центрів європейської музичної культури; проходять міжнародні фестивалі: «Міжнародна літня академія старовинної музики», Великодній, сучасній музики «Кланґшпурен» та хореографії «Танцзоммер»; міжнародний конкурс органістів імені П. Гофгаймера. В І. розташований єдиний у світі альпійський зоопарк. Архітектурні памʼятки: міська ратуша (14–16 ст.); палаци Габсбурґів Гофбурґ (14–18 ст.) та Фуґґера (17 ст.); церкви 16–18 ст., зокрема Гофкірхе (1553–63); собор святого Якова (1180–1266); колона святої Анни (1706). Улітку 1945 в І. мешкало до 4 тис. українців, до кінця року їх кількість зменшилася внаслідок еміграції до Баварії, а 1949–51 — до США. 1945–50 в І. діяло Українське центральне допомогове обʼєднання в Австрії. До 1951 існували численні українські установи, греко-католицькі й православні парафії, українська гімназія, Обʼєднання українців у Тіролі й Форарльберзі, Братство святого Андрія та ін. В Університеті студіювало близько 450 українців. В відомій єзуїтській богословській академії навчався митрополит Йосиф Сліпий, архієпископ І. Бучко. Нині в І. й околицях мешкає понад 100 українців.
