Іносов Віктор Леонтійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іносов Віктор Леонтійович

І́НОСОВ Віктор Леонтійович (20. 11 (03. 12). 1909, Київ – 20. 02. 1995, там само) – фахівець у галузі електротехніки. Д-р тех. н. (1950), проф. (1954). Держ. нагороди. Закін. Київ. політех. ін-т (1930). Працював 1930–35 та 1941–44 на підпр-вах електроенергетики. 1935–41 – у Київ. політех. ін-ті; 1944–53 – в Ін-ті електротехніки АН УРСР; 1953–58 – проф. Укр. с.-г. академії; 1958–63 – заст. дир. з наук. роботи Ін-ту автоматики Держплану УРСР (усі – Київ); 1963–83 – проф. Київ. інж.-буд. ін-ту. Осн. наук. дослідж. у галузі електрифікації пром. підпр-в та електр. машин. Вивчав стійкість енергет. систем і регулювання збудження синхрон. генераторів.

Пр.: Компаундирование и электромагнитный корректор напряжения. Москва, 1954; Синхронные двигатели с возбуждением от полупроводниковых выпрямителей. К., 1960; Коди в техніці. К., 1975 (усі – співавт.).

Є. П. Григоровський, С. В. Іносов

Стаття оновлена: 2011