Інститут історії партії при ЦК КПУ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Інститут історії партії при ЦК КПУ

ІНСТИТУ́Т ІСТО́РІЇ ПА́РТІЇ при ЦК КПУ – науково-дослідна установа. Попередником Ін-ту була Комісія з вивчення історії Жовтн. революції та Комуніст. партії (див. Істпарти), створ. відповідно до постанови ВУЦВК від 6 квітня 1921 у Харкові. 1922 її підпорядк. (на правах відділу) ЦК КП(б)У. Місц. (губерн., окружні) комісії керували діяльністю архівів, організовували музеї, виставки, публікували парт. документи, мемуари, істор. дослідження. Істпарт ЦК КП(б)У видавав ж. «Літопис революції». 1928 Істпарт ЦК ВКП(б) об’єднано з Ін-том Леніна при ЦК ВКП(б), а Істпарт ЦК КП(б)У 1929 реорганізовано в Ін-т історії партії та Жовтн. революції на Україні при ЦК КП(б)У. 1934 переведений до Києва, 1939 перейм. в Укр. філію Ін-ту Маркса-Енгельса-Леніна при ЦК ВКП(б). Від 1956 – Ін-т історії партії при ЦК КПУ – філія Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Офіц. завдання Ін-ту: переклад і вид. укр. мовою творів К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна, їхніх біографій, документів комуніст. партії; розроблення концепції історії КП(б)У–КПУ, дослідж. проблем наук. комунізму, парт. буд-ва. Важливими складовими його діяльності були пропаганда парт. історії й політики та полеміка із зх. істориками щодо тлумачення історії та політики КП(б)У–КПУ. До структури Ін-ту входив парт. архів, що здійснював збирання, оброблення та публікацію документів парт. і комсомол. органів, та б-ка з унікал. за своєю повнотою зібранням історико-парт. літ-ри та парт. преси. Ін-т здійснював кер-во парт. архівами обл. парт. ком-тів, Київ. і Львів. філіями Центр. музею В. Леніна, разом із Ін-том історії АН УРСР від 1957 був співвидавцем «Українського історичного журналу». Його співроб. підготували до вид. укр. мовою 2-е, 4-е і 5-е (т. зв. повне) зібрання творів В. Леніна, 2-е зібрання творів К. Маркса і Ф. Енгельса, низку темат. вид. творів В. Леніна, К. Маркса і Ф. Енгельса, зб. документів «Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів і конференцій» (1958), «Комуністична партія України в резолюціях з’їздів, конференцій і Пленумів ЦК» (т. 1–2, 1976–77), кілька вид. «Нарисів історії Компартії України» та ін. Крім офіційно визначених, Ін-т виконував й ін. функції, до яких, зокрема, належали підготовка проектів текстів виступів (інколи публікацій) кер. ЦК КПУ, аналіт. і довідк. матеріалів, пристосування концепції історії партії до відповід. політ. кон’юнктури, участь у політико-ідеол. кампаніях: критика «троцькізму» (див. Л. Троцький), «правого ухилу», «двокорінності» походження КП(б)У, «скрипниківщини» (див. М. Скрипник), «яворщини» (див. М. Яворський), викриття «бурж.-націоналіст. перекручень» історії партії, апологетика, а згодом критика Й. Сталіна, М. Хрущова, П. Шелеста та ін. 28 березня 1988 ЦК КПУ ухвалив постанову «Про роботу Інституту історії партії при ЦК Компартії України – філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС по підвищенню рівня наукових досліджень і посиленню їх зв’язку з практикою». Відтоді інтенсифіковано роботу над підготовкою нового вид. «Нарисів історії Компартії України» (підготовлено рукопис), розроблено й реалізовано спец. дослідн. програму з вивчення найдискусійніших питань політ. історії СРСР; розпочато публікацію повних текстів протоколів і стенограм з’їздів і конф. КП(б)У (вийшли друком протоколи 1-го і 2-го з’їздів), повних текстів творів відомих політ. діячів (надруковано твори М. Скрипника). Знач. резонанс мали підготовлені співроб. Ін-ту зб. статей «Про минуле заради майбутнього» (1989) та «Маршрутами історії», наук.-документал. зб. «Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів» (обидва – 1990). У 1990 рішенням ЦК КПУ Ін-т перейм. у Ін-т політ. дослідж., від 1991 – Ін-т нац. відносин і політології НАНУ, від 1998 – Політичних і етнонаціональних досліджень Інститут НАНУ.

Літ.: Комарова Н. С. Создание и деятельность Истпарта // Вопр. истории КПСС. 1958. № 5; Сарбей В. Г. Истпарты на Украине // История и историки, 1977. Москва, 1980; Диброва С. С. У истоков историко-партийной науки на Украине. К., 1984.

Ю. І. Шаповал

Стаття оновлена: 2011