КОЧЕ́РІН Дмитро Іларіонович (1889, Костром. губ., Росія – 1928, похов. у Москві) – гідролог. Закін. С.-Пе­тербур. політех. ін-т. Від 1915 – нач. гідрометр. відділу Пар­тії крим. вод. пошуків; від 1921 – нач. Упр. крим. вод. госп-ва. 1922 ор­ганізував експедицію з вивчен­ня р. Салгир та її притоки – р. Біюк-Карасу. Від 1923 – у Москві: у Гол. упр. держ. споруд; згодом – у відділі ГЕС Гол. упр. ВДНГ СРСР; викл. каф. геології Тимірязєв. с.-г. академії (від 1927 – доц.). Уклав перші карти серед. багаторіч. сто­ку та випаровувань і коефіцієнта стоку для європ. тер. СРСР. Запропонував нові формули роз­рахунку макс. стоку, схематиза­цію форми паводків для розрахунку графіків притоку до споруд; досліджував питання розра­хунку паводків після злив та їхні трансформації у водосховищах. Ідеї К. розвивали В. Мокляк, А. Огі­євський, Л. Онуфрієнко. Загинув у залізнич. катастрофі.

Пр.: Сток в связи с колебаниями влаги в бассейне Верхнего Салгира (Крым) // Вод. транспорт. 1924. № 3; Средний многолетний годовой и месячный сток в Европейской части Союза // Тр. Моск. ин-та инж. транс­порта. 1927. Вып. 4; Испарение с поверхности и коэффициент стока и их изменение по территории Европейской части СССР // Гидротех. сб. Моск. высшего тех. уч-ща. 1929. № 2; Во­­просы инженерной гидрологии. Моск­­ва, 1932.

Літ.: Шамов Г. И. Д. И. Кочерин – осно­воположник учения о речном стоке. Ленинград, 1950; Олиферов А. Н. Ги­­д­ролог Д. И. Кочерин и Крым // Природа. 2001. № 2.

А. М. Оліферов