Інструментальна промисловість

ІНСТРУМЕНТА́ЛЬНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — галузь машинобудування, під­приємства якої виготовляють стандартний або нормалізований (металорізальний, контрольно-вимірювальний, слюсарно-монтажний) інструмент, технологічну оснастку. Продукцію І. п. використовують в усіх галузях нар. господарства, а також у побуті. Серед її осн. видів — різці, свердла, фрези, протяжки, зенкери, мітчики, плашки, роз­вертки, ключі, викрутки, патрони, пере­хідні втулки, призми, калібри-скоби, калібри, штампи, пресформи, прилади. І. п. у Рос. імперії, у складі якої пере­бували й укр. землі, не була роз­винена. Інструмент для вер­стат. робіт частково виробляли створені у 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. інструм. цехи великих маш.-буд. заводів. Потреби промисловості в інструменті здебільшого задовольняли за рахунок імпорту, зокрема з Великої Британії, Франції, Швеції, Німеч­чини. Під час 1-ї світової війни промисловці Рос. імперії змушені були роз­ширювати існуючі та створювати нові інструм. цехи. Перше спеціаліз. під­приємство (завод з виробництва терпуг) виникло 1916 у м. Міасс (нині Челябін. обл., РФ). В Україні галузь зародилася у 1-й пол. 1920-х рр. зі створе­н­ням терпуг. заводу в Луганську (нині Луганський інструментальний завод). 1933 виник Дні­пров. карборудн. завод (нині Запорізький абразивний комбінат). У роки довоєн. пʼятирічок споруджено низку нових інструм. цехів, зокрема на Харківському тракторному заводі і Новокр­аматорському машинобудівному заводі (м. Кр­аматорськ Донец. обл.), водночас роз­ширено діючі. Осн. роз­виток галузь отримала після 2-ї світової війни. У 1940–60-х рр. введено в дію потужні Він­ницький інструментальний завод та Львівський інструментальний завод, організовано дільниці з виробництва металорізал. інструменту на Одеському заводі важкого кранобудува­н­ня та Львівському автобусному заводі, реконстру­йовано луган. і запоріз. заводи, пере­профільовано низку під­приємств ін. галузей на випуск інструменту та технол. оснастки. Збільше­н­ня кількості під­приємств до­зволило покращити їхню спеціалізацію, значно скоротити дублюва­н­ня виробництва, ширше впроваджувати методи конвеєр. обробки, механізацію та автоматизацію виробництва. 1963 освоєно виробництво інструментів із синтет. алмазів на Львів. і Харків. інструм. заводах. 1966 стало до ладу найбільше під­приємство в Європі — Полтав. завод штуч. алмазів і алмаз. інструментів (нині Полтавський завод алмазного інструменту). У 1960–70-х рр. в Україні створ. інструм. виробництво універс. збірної пере­налагоджув. оснастки для мех. обробки і штампувал.-заготівел. виробництва. Базовим із виготовле­н­ня цієї продукції був Харківський завод технологічної оснастки. По кооперації окремі види цієї оснастки були роз­міщені на понад 100 під­приємствах України, серед них — Пів­ден­ний машинобудівний завод (Дні­пропетровськ), завод «Арсенал» (Київ), Новокр­аматор. маш.-буд. завод та ін. Україна забезпечувала цим про­гресив. видом технол. оснаще­н­ня усі маш.-буд. під­приємства СРСР (див. також Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту, Камʼянець-Подільський завод твердо­сплавного деревооб­робного інструменту, Київський завод технологічної оснастки, Харківський завод штампів і пресформ, Харківський інструментальний завод, Чернігівський інструментальний завод). Серед зарубіж. країн роз­винену І. п. мають РФ, США, Велика Британія, Німеч­чина та Японія. У світ. інструм. виробництві роз­виток галузі спрямовано на збільше­н­ня швидкостей різа­н­ня, стійкості за рахунок викори­ста­н­ня синтет. надтвердих матеріалів, зли­т­тя великих інструм. фірм, напр. Sandvik–Valentine–Iscax, обʼ­єд­на­н­ня під­приємств Sandvik–МКТС (Москва). Фірма Sandvik Coromant є світ. лідером з виробництва твердо­сплав. інструменту і по­стачає свою продукцію у 60 країн світу. Викори­ста­н­ня такого інструменту є важливим показником індустр. роз­витку країни (75 % стружки знімається твердо­сплав. інструментом). До 1992 Україна випускала понад 500 т твердо­сплав. інструменту щороку. Нині в Україні твердо­сплавні інструменти роз­робляють та виготовляють такі під­приємства, як «Артем», «Інма», «Мікропорошкові технології», наук.-вироб. фірма «Мікросін» (усі — Київ), «Укртвердо­сплав» (Донецьк; вироб. потужності — бл. 300 т продукції щороку), Київ. завод реле та автоматики та ін. Одним із найпотужніших виробників твердо­сплав. інструменту є Черніг. інструм. завод, потенц. можливості має також Світловодський казен­ний комбінат твердих сплавів та тугоплавких металів (Кіровогр. обл.). Обʼєм світ. ринку металооб­роблювал. інструменту оцінюється в 17 млрд євро, 20 % світ. виробництва забезпечується нім. виробниками. Інструмент для точі­н­ня і фрезерува­н­ня випускають 119 фірм, для свердле­н­ня, протягува­н­ня, наріза­н­ня різьби — 81, виробництва інструм. патронів і пере­хід. конусів — 78, дискових пил і пилкових полотен — 65, абразив. інструменту та матеріалів — 48. Гол. замовниками різал. інструментів є під­приємства маш.-буд., електротех., автомоб., авіакосміч. та ін. галузей промисловості. Серед осн. напрямів роз­витку І. п. в Україні — викори­ста­н­ня досягнень у нанотехнологіях для створе­н­ня принципово нових інструм. матеріалів; викори­ста­н­ня багато­гран. неперезагострюв. пластин; модифікація діючих інструм. матеріалів та за­стосува­н­ня під час виготовле­н­ня інструментів синтет. надтвердих матеріалів (алмази, ельбор, гексаніт тощо), а також композиц. різал. кераміки; викори­ста­н­ня малорозмір. твердо­сплав. інструментів у моноліт. виконан­ні; викори­ста­н­ня зносо­стій., багатошар. нанопокрит­тів, які наносять на тверді сплави і швидкорізал. інструм. сталі; твердотільна імплантація карбідів тугоплавких матеріалів у поверх­неві шари інструм. сталей при локал. на­гріві поверх­ні променем лазера; роз­робка кон­струкцій збір. інструменту за модул.-агрегат. принципом з регулювал. різал. кромками; оснаще­н­ня вер­статів із числовим про­грам. керува­н­ням інструм. системами і різал. інструментом з високим рівнем уніфікації та стандартизації гол. параметрів та базових поверхонь; подальше поліпше­н­ня умов екс­плуатації різал. інструменту за рахунок мастильно-охолоджувал. рідини діагностики стану інструменту в автомат. режимі. Наукові дослідже­н­ня у цій галузі проводять в Ін­ституті надтвердих матеріалів (Київ) та Харків. фіз.-тех. ін­ституті НАНУ, «Укрвер­статін­промі» (Харків); фахівців готують у Нац. тех. університеті «Харків. політех. ін­ститут», Нац. тех. університеті України «Київ. політех. ін­ститут», Сум. та Хмельн. університетах, Донбас. маш.-буд. академії, Запоріз. та Севастоп. тех. університетах тощо. Серед ві­домих укр. науковців галузі — С. Братан, Ю. Внуков, А. Грабченко, В. Залога, Г. Клименко, С. Клименко, М. Мазур, Є. Мироненко, М. Новиков, Н. Равська, В. Фадєєв, Ф. Якубов.

Завантажити статтю