Інтенсивна терапія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Інтенсивна терапія

ІНТЕНСИ́ВНА ТЕРАПІ́Я – система лікувальних заходів, спрямованих на профілактику або корекцію порушень життєвих функцій організму при гострих захворюваннях і тяжких станах (кардіогенний шок, значна крововтрата) чи за умов дії небезпечних для життя чинників (отруєння, опіки, обмороження). Термін «І. т.» у широкому значенні розуміють як тривале або постійне моніторування осн. фізіол. показників функціонування організму (зокрема з використанням інвазив. методів), здійснення необхід. діагност. процедур (рентґенів. і магнітно-резонансна томографія) і власне І. т. Серед осн. завдань І. т. – знеболення, підтримання необхід. рівня гемодинаміки й газообміну, внутр. середовища організму, запобігання розвитку термінал. стану. Заходи І. т.: допоміж. кровообіг, штучна вентиляція легень, інфузійна терапія, штучне годування, методи замісної терапії (альбумін., перитонеал. діаліз, гемодіаліз), гіпербарична оксигенація, електрокардіостимуляція тощо. Спеціаліз. мед. допомогу надають у відділ. І. т. та реанімації лікарень, клінік і мед. центрів.

Літ.: Лебедева Р. Н., Никода В. В. Фармакотерапия острой боли. Москва, 1998; Ковальчук Л. Я., Гнатів В. В., Бех М. Д., Панасюк А. М. Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів: Навч. посіб. Т., 2003.

С. І. Очеретянко

Стаття оновлена: 2011