Інтерлінгвістика - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Інтерлінгвістика

ІНТЕРЛІНГВІ́СТИКА (від інтер... і лінгвістика) – галузь мовознавства, що вивчає міжнародні мови як засіб міжмовного спілкування. Осн. об’єкт І. – процес творення і функціонування планових (т. зв. штуч.) мов, які досліджують у зв’язку з питаннями багатомовності, мовних взаємовпливів, утворення інтернаціоналізмів тощо. Виникненню І. сприяли спроби (у зв’язку із занепадом міжнар. значення латини) створення проектів міжнар. допоміж. мов, які від 1879 (волапюк) та від 1887 (есперанто) знайшли практ. застосування. Перші проекти таких мов, що ґрунтувалися на засадах логіки або мали на увазі емпіричне спрощення існуючих мов (латини, французької тощо), не були реалізовані. Успіх практ. використання мови волапюк, особливо есперанто, показав реал. можливість лінгвопроектування. Відтоді створ. багато проектів планових мов, з яких частина (ідо, окциденталь, латіна сіне фаскіоне, інтерлінгва) знайшла деяке застосування. Єдиною плановою мовою, яка набула знач. поширення, стало есперанто, мова апостеріорного (алфавіт на лат. основі, лексика базується на коренях індоєвроп. мов – роман., герм. і слов’янських) автономіст. характеру, побудована за чітким планом з мін. кількістю правил без винятків. Планові мови апріор. характеру, проекти яких не спираються на матеріал жодної мови або натуралістичні за своїм принципом (з числен. винятками) не знаходять, як правило, вжитку. З початком практ. застосування планових мов І. ставить своїм завданням, з одного боку, дослідж. тих мов (гол. чином есперанто), які використовують як засіб спілкування (Є. Бокарьов, В. Григор’єв, Е. Дрезен), з другого – вивчення історії та наук. систематики лінгвопроектів незалежно від їхньої застосовуваності (Л. Кутюра, Е. Дрезен, О. Дуліченко). І. займається також питаннями свідомого впливу людини на мову – мовного планування й мовної політики, міжнар. стандартизації наук. і тех. номенклатури, що пов’язане з потребами розвитку та нормування планових мов, насамперед есперанто. До проблематики І. долучається також проблема рекреації мертвих мов (напр., прусської). Розвиток І. в Україні гальмувався через політ. обставини: він обмежувався виявами есперантист. руху і пов’язаними з ним виданнями переважно навч. характеру або літ-ри мовою есперанто.

Літ.: Дрезен Э. К. За всеобщим языком. Москва; Ленинград, 1928; M. Monnerot-Dumaine. Précis d’interlinguistique générale et spéciale. Paris, 1960; Жлуктенко Ю. Мовні контакти: Проблеми інтерлінгвістики. К., 1966; Проблемы интерлингвистики. Mосква, 1976; Plansprachen. Beiträge zur Interlinguistik. Darmstadt, 1976; D. Blanke. Internationale Plansprachen. Berlin, 1985; Sociopolitikaj aspektoj de la Esperanto-movado. Budapest, 1986; Кузнецов С. Н. Теоретические основы интерлингвистики. Москва, 1987; Дуличенко А. Д. Международные вспомогательные языки. Таллин, 1990.

О. Б. Ткаченко

Стаття оновлена: 2011