Інтернат - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Інтернат

ІНТЕРНА́Т (від лат. internus – внутрішній) – заклад цілодобового суспільного утримання дітей, підлітків або дорослих людей. У період Великої франц. революції 18 ст. Л.-М. Лепелетьє запропонував виховувати дітей за держ. кошт у т. зв. будинках нац. виховання – І. Його план виховання передбачав створення сусп. вихов. закладів інтернат. типу з повним самообслуговуванням, де діти були б ізольовані від небажаного впливу середовища, проголошував обов’язковість виховання і держ. утримання дітей віком від 5 до 12 р. Окремі пункти цього проекту реаліз. в освіт. системах деяких соціаліст. країн, зокрема й СРСР. Істор. передумовою виникнення закладів інтернат. типу – дитячих будинків, трудових комун тощо – була велика кількість бездоглядних дітей унаслідок 1-ї світ. війни та більшов. перевороту 1917. На сучас. етапі діють школи-І. для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьків. піклування, для дітей з обмеженими фіз. можливостями (з порушеннями зору, слуху тощо), спец. школи-І. для здібних (з поглибленим вивченням певних предметів, спорт., художні, муз. та ін.) і проблем. дітей, а також санаторні школи-І., що забезпечують поєднання заг.-осв. підготовки в обсязі держ. вимог до освіти з тривалим оздоровленням, лікуванням та реабілітацією учнів, всебіч. розвиток їхньої особистості, виховання на основі розкриття і повної реалізації потенцій. можливостей, розум. та фіз. здібностей. Заг.-осв. інтернат. заклад може мати початк. і осн. школи або початк., осн. і старшу школи. Осн. завданням санатор. школи-І. є відновлення здоров’я, збагачення духов. та фіз. можливостей учнів, сприяння соц. адаптації і самовизначенню. Для учнів санатор. школи-І., які після закінчення осн. школи потребують подальшого тривалого перебування в умовах охоронно-лікув. режиму, за їхнім бажанням організовують профес. освіту з проходженням вироб. практики у порядку, встановленому для ПТУ. Вихованці заг.-осв. шкіл-І. мають можливість відвідувати муз., художні, спорт. та ін. школи. Щоденну кількість і послідовність навч. занять визначає шкіл. розклад, складений відповідно до сан.-гіг. та пед. вимог. Заг.-осв. інтернатні заклади функціонують в Україні також як ліцеї або г-зії. Засн. або уповноважені ними органи фінансують заг.-осв. інтернатні заклади, здійснюють їхнє матеріал.-тех. забезпечення, надають необхідні будівлі, інж. комунікації, земел. наділи, організовують буд-во й ремонт приміщень, госп. обслуговування, харчування учнів. Мед. обслуговування учнів забезпечують місц. органи держ. виконав. влади, а здійснюють відповідні заклади МОЗ України, відомчі мед. заклади. Заг.-осв. школи-І. комплектують штат. мед. персонал. Навч.-метод. та кадрове забезпечення, орг-цію підвищення кваліфікації пед. працівників школа-І. може здійснювати самостійно і за допомогою структур. підрозділів відповід. органів держ. упр. освітою. З метою забезпечення диференційов. підходу до навч. у таких закладах діють класи з поглибленим вивченням окремих предметів, коригування знань, а також спеціаліз. класи. Заг.-осв. школа-І. визначає мережу та наповнюваність класів на основі нормативів фінансування на одержання заг. серед. освіти в обсязі держ. стандартів, встановлених КМ України. При цьому враховують потреби місц. насел., можливості матеріал. бази школи-І. з обов’язковим дотриманням сан.-гіг. вимог. Комплектування дітей до заг.-осв. інтернат. закладів здійснюють упр. освіти держ. адміністрацій обл., р-нів, р-нів Києва і Севастополя. Санаторні школи-І. комплектують на підставі рішень психол.-мед.-пед. консультацій, санаторно-курорт. відбірк. комісій рай. поліклінік або міських клін.-діагност. центрів, психоневрол. та тубдиспансерів. Зарахування учнів до заг.-осв. школи-І. здійснюють наказом дир. за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, в окремих випадках – за рішенням органів опіки і піклування. Учні, які проживають у сім’ях, можуть навч. у заг.-осв. школі-І. лише за відсутності на даній території заг.-осв. школи. В окремих випадках діти, які знаходяться на утриманні заг.-осв. школи-І., за згодою її ради можуть проживати в сім’ях. Діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків, перебувають у дит. будинках або школах-І. для таких дітей чи за їхнім бажанням можуть навч. у заг.-осв. школі-І. Діти і підлітки з однієї сім’ї (брати, сестри) підлягають зарахуванню до однієї школи-І., за винятком тих випадків, коли за мед. показниками виховання цих дітей повинно здійснюватися окремо. За утримання дітей у заг.-осв. школі-І. з батьків або осіб, які їх замінюють, у встановленому порядку стягується плата. За рішенням держ. адміністрацій, на території яких знаходяться школи, батьки або особи, які їх замінюють, в установленому порядку можуть бути звільнені від плати. Плата за утримання дітей у санатор. школах-І. відсутня. Діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків, користуються пільгами й перевагами відповідно до норм, установлених для цієї категорії дітей. Учні, які не встигають протягом 2-х р. навч. у школі-І. 1-го ступ., підлягають обстеженню психол.-мед.-пед. консультацією. За її висновками вони, як правило, продовжують навч. у спец. навч.-вихов. закладах. За бажанням батьків чи осіб, які їх замінюють, такі діти можуть навч. у класах (групах) підвищеної індивід. уваги при заг.-осв. школах-І., класах, а також індивідуально в педагогів, які мають спец. освіту або відповідну пед. кваліфікацію. За необхідності вводять посади логопеда, практ. психолога, інструктора з лікув. фіз. культури, вчителя ритміки та ін. Питання про доцільність та порядок проведення екзаменів, тестування або ін. випробувань вирішує рада школи-І. за погодженням з органами держ. упр. освітою. Тривалість перебування учнів у санатор. школі-І. встановлюють при направленні у межах одного року. Продовжують встановлений термін на підставі показань шкіл. мед.-пед. комісії за погодженням з головою комісії, яка направляла учнів. У міру відновлення здоров’я дітей переводять до заг.-осв. школи. Перші в Україні школи-І. засн. на поч. 1960-х рр., зокрема при Київ. ун-ті (мала фіз.-мат. напрям), Київ. середню муз. школу-І. ім. М. Лисенка, І. при Київ. худож. серед. школі ім. Т. Шевченка. Нині діє мережа спец. шкіл-І.: 1–3 ступ. – для глухих, сліпих дітей, дітей з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату; 1–2 ступ. – для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, затримкою псих. розвитку, для розумово відсталих дітей. Крім того, в Україні функціонують І. для осіб похилого віку та інвалідів, геріатричні будинки-І., пансіонати для ветеранів війни і праці, дит. будинки-І. та психоневрол. І. для осіб, які потребують допомоги.

Літ.: Кобзар Б. С. Педагогічні проблеми розвитку шкіл-інтернатів, шкіл і груп продовженого дня. 1968; Болтівець С. Соціальна магістраль педагогічної культури // Зб. мат. про доробок укр. педагога Б. Кобзаря. 1995 (обидві – Київ).

С. І. Болтівець

Стаття оновлена: 2011