Інтернат

ІНТЕРНА́Т (від лат. internus — внутрішній) — заклад цілодобового су­спільного утрима­н­ня дітей, під­літків або дорослих людей. У період Великої франц. революції 18 ст. Л.-М. Лепелетьє за­пропонував виховувати дітей за держ. кошт у т. зв. будинках нац. вихова­н­ня — І. Його план вихова­н­ня перед­бачав створе­н­ня сусп. вихов. закладів інтернат. типу з повним самообслуговува­н­ням, де діти були б ізольовані від небажаного впливу середовища, проголошував обовʼязковість вихова­н­ня і держ. утрима­н­ня дітей віком від 5 до 12 р. Окремі пункти цього проекту реаліз. в освіт. системах деяких соціаліст. країн, зокрема й СРСР. Істор. перед­умовою виникне­н­ня закладів інтернат. типу — дитячих будинків, трудових комун тощо — була велика кількість без­до­глядних дітей унаслідок 1-ї світової війни та більшов. пере­вороту 1917. На сучас. етапі діють школи-І. для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьків. піклува­н­ня, для дітей з обмеженими фіз. можливостями (з поруше­н­нями зору, слуху тощо), спец. школи-І. для здібних (з по­глибленим ви­вче­н­ням певних предметів, спорт., художні, муз. та ін.) і про­блем. дітей, а також санаторні школи-І., що забезпечують по­єд­на­н­ня заг.-осв. під­готовки в обсязі держ. вимог до освіти з тривалим оздоровле­н­ням, лікува­н­ням та реабілітацією учнів, всебіч. роз­виток їхньої особистості, вихова­н­ня на основі роз­кри­т­тя і повної реалізації потенцій. можливостей, розум. та фіз. здібностей. Заг.-осв. інтернат. заклад може мати початк. і осн. школи або початк., осн. і старшу школи. Осн. зав­да­н­ням санатор. школи-І. є від­новле­н­ня здоровʼя, збагаче­н­ня духов. та фіз. можливостей учнів, сприя­н­ня соц. адаптації і самови­значен­ню. Для учнів санатор. школи-І., які після закінче­н­ня осн. школи потребують подальшого тривалого пере­бува­н­ня в умовах охорон­но-лікув. режиму, за їхнім бажа­н­ням організовують профес. освіту з проходже­н­ням вироб. практики у порядку, встановленому для ПТУ. Вихованці заг.-осв. шкіл-І. мають можливість від­відувати муз., художні, спорт. та ін. школи. Щоден­ну кількість і послідовність навч. занять ви­значає шкіл. роз­клад, складений від­повід­но до сан.-гіг. та пед. вимог. Заг.-осв. інтернатні заклади функціонують в Україні також як ліцеї або гімназії. Засн. або уповноважені ними органи фінансують заг.-осв. інтернатні заклади, здійснюють їхнє матеріал.-тех. забезпече­н­ня, надають необхідні будівлі, інж. комунікації, земел. наділи, організовують будівництво й ремонт приміщень, госп. обслуговува­н­ня, харчува­н­ня учнів. Мед. обслуговува­н­ня учнів забезпечують місц. органи держ. виконав. влади, а здійснюють від­повід­ні заклади МОЗ України, ві­домчі мед. заклади. Заг.-осв. школи-І. комплектують штат. мед. персонал. Навч.-метод. та кадрове забезпече­н­ня, організацію під­вище­н­ня кваліфікації пед. працівників школа-І. може здійснювати само­стійно і за допомогою структур. під­роз­ділів від­повід. органів держ. упр. освітою. З метою забезпече­н­ня диференці­йов. під­ходу до навч. у таких закладах діють класи з по­глибленим ви­вче­н­ням окремих предметів, коригува­н­ня знань, а також спеціаліз. класи. Заг.-осв. школа-І. ви­значає мережу та наповнюваність класів на основі нормативів фінансува­н­ня на одержа­н­ня заг. серед. освіти в обсязі держ. стандартів, встановлених КМ України. При цьому враховують потреби місц. насел., можливості матеріал. бази школи-І. з обовʼязковим дотрима­н­ням сан.-гіг. вимог. Комплектува­н­ня дітей до заг.-осв. інтернат. закладів здійснюють упр. освіти держ. адміністрацій обл., р-нів, р-нів Києва і Севастополя. Санаторні школи-І. комплектують на під­ставі рішень психол.-мед.-пед. консультацій, санаторно-курорт. від­бірк. комісій рай. поліклінік або міських клін.-діагност. центрів, психоневрол. та тубдиспансерів. Зарахува­н­ня учнів до заг.-осв. школи-І. здійснюють наказом дир. за бажа­н­ням батьків або осіб, які їх замінюють, в окремих випадках — за ріше­н­ням органів опіки і піклува­н­ня. Учні, які проживають у сімʼях, можуть навч. у заг.-осв. школі-І. лише за від­сутності на даній території заг.-осв. школи. В окремих випадках діти, які знаходяться на утриман­ні заг.-осв. школи-І., за згодою її ради можуть проживати в сімʼях. Діти-сироти і діти, які залишилися без піклува­н­ня батьків, пере­бувають у дит. будинках або школах-І. для таких дітей чи за їхнім бажа­н­ням можуть навч. у заг.-осв. школі-І. Діти і під­літки з однієї сімʼї (брати, сестри) під­лягають зарахуван­ню до однієї школи-І., за винятком тих випадків, коли за мед. показниками вихова­н­ня цих дітей повин­но здійснюватися окремо. За утрима­н­ня дітей у заг.-осв. школі-І. з батьків або осіб, які їх замінюють, у встановленому порядку стягується плата. За ріше­н­ням держ. адміністрацій, на території яких знаходяться школи, батьки або особи, які їх замінюють, в установленому порядку можуть бути звільнені від плати. Плата за утрима­н­ня дітей у санатор. школах-І. від­сутня. Діти-сироти і діти, які залишилися без піклува­н­ня батьків, користуються пільгами й пере­вагами від­повід­но до норм, установлених для цієї категорії дітей. Учні, які не встигають протягом 2-х р. навч. у школі-І. 1-го ступеня, під­лягають обстежен­ню психол.-мед.-пед. консультацією. За її висновками вони, як правило, продовжують навч. у спец. навч.-вихов. закладах. За бажа­н­ням батьків чи осіб, які їх замінюють, такі діти можуть навч. у класах (групах) під­вищеної індивід. уваги при заг.-осв. школах-І., класах, а також індивідуально в педагогів, які мають спец. освіту або від­повід­ну пед. кваліфікацію. За необхідності вводять посади логопеда, практ. психолога, ін­структора з лікув. фізичної культури, вчителя ритміки та ін. Пита­н­ня про доцільність та порядок проведе­н­ня екзаменів, тестува­н­ня або ін. ви­пробувань вирішує рада школи-І. за погодже­н­ням з органами держ. упр. освітою. Тривалість пере­бува­н­ня учнів у санатор. школі-І. встановлюють при направлен­ні у межах одного року. Продовжують встановлений термін на під­ставі показань шкіл. мед.-пед. комісії за погодже­н­ням з головою комісії, яка направляла учнів. У міру від­новле­н­ня здоровʼя дітей пере­водять до заг.-осв. школи. Перші в Україні школи-І. засн. на поч. 1960-х рр., зокрема при Київ. університеті (мала фіз.-мат. напрям), Київ. середню муз. школу-І. ім. М. Лисенка, І. при Київ. худож. серед. школі ім. Т. Шевченка. Нині діє мережа спец. шкіл-І.: 1–3 ступ. — для глухих, сліпих дітей, дітей з поруше­н­нями слуху, зору, опорно-рухового апарату; 1–2 ступ. — для дітей з тяжкими поруше­н­нями мовле­н­ня, затримкою псих. роз­витку, для ро­зумово від­сталих дітей. Крім того, в Україні функціонують І. для осіб похилого віку та інвалідів, геріатричні будинки-І., пансіонати для ветеранів війни і праці, дит. будинки-І. та психоневрол. І. для осіб, які потребують допомоги.

Літ.: Кобзар Б. С. Педагогічні про­блеми роз­витку шкіл-інтернатів, шкіл і груп продовженого дня. 1968; Болтівець С. Соціальна магістраль педагогічної культури // Зб. мат. про доробок укр. педагога Б. Кобзаря. 1995 (обидві — Київ).

С. І. Болтівець

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю