Інтернатура

ІНТЕРНАТУ́РА (від лат. internatus — вирощений поміж) — обовʼязкова форма післядипломної під­готовки випускників усіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти 3–4-х рівнів акредитації, після закінче­н­ня якої їм присвоюють кваліфікацію лікаря (провізора) — фахівця певної галузі. Осн. зав­да­н­ням І. є під­вище­н­ня рівня практ. під­готовки випускників вищих мед. (фармацевт.) закладів освіти 3–4-х рівнів акредитації, їхньої профес. готовності до самост. лікар. (провізор.) діяльності. Проводять у формах очно-заоч. навч. на каф. мед. (фармацевт.) вищих закладів освіти 3–4-х рівнів акредитації і закладів мед. (фармацевт.) післядиплом. освіти та стажува­н­ня в базових установах і закладах охорони здоровʼя. До І. зараховують випускників мед. і фармацевт. ВНЗів 3–4-х рівнів акредитації після скла­да­н­ня держ. іспитів та присвоє­н­ня кваліфікації лікаря (провізора) й отрима­н­ня диплома з певної лікар. (провізор.) спеціальності. Навч. триває 1– 2 р. (залежно від спеціальності), після чого лікарі (провізори) під­лягають атестації для ви­значе­н­ня рівня знань і практ. навичок з присвоє­н­ням зва­н­ня лікаря (провізора) — фахівця з певної спеціальності.

О. М. Ціборовський

Завантажити статтю