Інтернаціонал свободи — Енциклопедія Сучасної України

Інтернаціонал свободи

«ІНТЕРНАЦІОНА́Л СВОБО́ДИ» – міжнаціональна політична організація. Засн. 1946 у Зх. Німеччині з ініціативи діяча ОУН(м) О. Зибачинського на противагу створеному ОУН(б) Антибільшовицькому блоку народів. Президія від 1952 знаходилася у Римі. Гол. метою проголошено боротьбу з більшовизмом і захист сусп. свобод народів (фактично прав людини) у комуніст. країнах та ін. тодіш. держ. системах. У «І. с.» були представлені албанці, білоруси, болгари, грузини, китайці, литовці, поляки, румуни, словаки, словенці, хорвати, чехи, угорці, українці. Орг-ція провела низку політ. маніфестацій, підтримувала контакти з уряд. колами деяких зх.-європ. країн, видавала однойм. квартальник. У 1950-х рр. особливо активно діяла у Буенос-Айресі. Гол. секр. – О. Зибачинський (1946–49), В. Федорончук (від 1952), голова президії – угорець К. Калляї (від 1954). Припинила діяльність на поч. 1960-х рр.

А. І. Кудряченко

Статтю оновлено: 2011

Покликання на статтю
А. І. Кудряченко . Інтернаціонал свободи // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12411 (дата звернення: 13.05.2021)