Інтернет - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Інтернет

ІНТЕРНЕ́Т (англ. Internet, від interconnected networks – пов’язані мережі) – всесвітня система об’єднаних комп’ютерних мереж. Ін. назва – всесвітня, або глобал., мережа. І. відіграє важливу роль у створенні інформ. простору глобал. сусп-ва, слугує фіз. основою доступу до взаємозв’яз. гіпертекст. документів всесвіт. «павутини» (World Wide Web) і багатьох систем (протоколів) передавання даних. І. – практично нескінченний і загальнодоступний інформаційний ресурс, джерело знань. Ідею Всесвіт. комп’ютер. мережі запропонував 1962 кер. Агентства передових оборон. дослідн. проектів США Дж. Ліклайдер. 1969 МО США доручило розроблення проекту в цьому напрямі Каліфорн. ун-ту (м. Лос-Анджелес), Стенфорд. дослідн. центру (шт. Каліфорнія), Ун-там Юти (м. Лоґан) та Каліфорнії (м. Санта-Барбара). Того ж року у Каліфорн. ун-ті встановлено перший сервер ARPANET (від Advanced Research Projects Agency Network). 1971 розроблено програму для відправлення електрон. пошти (e-mail), яка відразу стала дуже популярною. 1973 до мережі через трансатлант. кабель підключено перші іноз. орг-ції. У 1970-х рр. мережу використовували переважно для пересилання електрон. пошти, тоді ж з’явилися перші списки пошт. розсилок, групи новин і дошки оголошень, почали активно розвиватися протоколи передачі даних установлених стандартів. 1983 за мережею ARPANET закріпився термін «І.». 1989 у Європ. центрі ядер. досліджень (Женева) запропонували концепцію тенет, упродовж 2-х р. розроблено протокол передавання гіпертексту HTTP, мову гіпертекст. розмітки HTML та уніфік. ідентифікатори ресурсу URI. 1995 сформовано Консорціум всесвіт. «павутини» (англ. WWW Consorcium, або W3C). Практично тенета створила сучасний вигляд І., він став доступним не лише через комп’ютерні мережі, але й через супутники зв’язку, радіосигнали, кабел. телебачення, телефонні лінії, мережі стільник. зв’язку, спец. оптико-волоконні лінії та електропроводи. І. – інструмент створення розподілених динаміч. систем хмарних обчислень і Grid-технологій. Хмарні обчислення (буквально з англ. cloud computing) – концепція, згідно з якою програми запускаються і видають результати роботи у вікно стандарт. системи перегляду інформації (Web-браузера) на локал. персон. комп’ютері, при цьому всі застосування і їх дані, необхідні для роботи, знаходяться на виділеному сервері в І. Нова концепція розвитку всесвіт. «павутини» і мережі І. – семантична «павутина» (англ. Semantic web), що дасть можливість машинам «розуміти» семантику документів і даних (але не людських промов і письмових повідомлень). Для створення зрозумілого комп’ютеру опису ресурсу в семант. «павутині» використовують формат RDF (Resource Description Framework), що засн. на синтаксисі розширюв. мови розмітки XML і використовує ідентифікатори URI для позначення ресурсів. Ще один важливий напрям концепції семант. «павутини» – мова OWL (Web Ontology Language), що стала Рекомендацією W3C 2004.

Подіб. до І. проект запропонував 1962 В. Глушков – ОГАС («Общегосударствен. автоматизиров. система»), яка б об’єднувала за допомогою швидкіс. ліній зв’язку 100 обчислюв. центрів. Перший укр. абонент І. (березень 1991) – центр «Технософт» Ін-ту кібернетики АН УРСР (Київ). У Міжнар. наук.-навч. центрі інформ. технологій і систем НАНУ та Мін-ва освіти і науки України проведено перші експерим. роботи з використання технологій інтеграції ресурсів інформ. систем на основі Web-сервісу (1997) та з розроблення гнучких дистанц. технологій навч. із використанням Web-ресурсів (1998). Найважливіші компоненти розвитку І. в Україні: впровадження І.-технологій у сферу освіти, зокрема забезпечення доступу до І. навч. закладів і орг-ція викладання в школах з урахуванням досягнень інформ. технологій; дистанц. доступ пацієнтів до послуг висококваліфіков. лікарів та мед. центрів через І. (телемедицина); залучення України до світу І., зокрема «інтернетизація» музеїв, архівів, б-к; розвиток електрон. комерції (система B2В); розроблення мережі держ. органів в укр. І. (див. Електронний уряд). Розвиток І. сприяв стрімкому збільшенню обсягів інформ. ресурсів і став поштовхом до розроблення більш потуж., гнучких і ефектив. засобів пошуку, класифікації, систематизації та структуризації інформації (з метою переходу від пошуку даних до пошуку знань у мережі). Нині І. – універс. середовище для спілкування, розваг та навч., віддзеркалення сучас. сусп-ва й світосприйняття. Станом на 2011 послугами І. користувалося понад 2,1 млрд осіб.

Літ.: Глушков В. М. Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС. Москва, 1975; Крол Э. Все об Internet: Руководство и каталог. К., 1995; Урсатьев А. А., Гриценко Д. В., Тарасенко С. А. Технологии интеграции ресурсов информационных систем на основе WEB-сервиса. К., 1999; Гриценко В. И., Вовк М. И., Котова А. Б. Введение в архитектонику информационного пространства: Модели, проблемы развития. К., 2003; Пелещишин А. М. Позиціонування сайтів у глобальному інформаційному середовищі. Л., 2007; Андон П. І., Гришанова И. Ю., Резниченко В. А. Semantic Web как новая модель информационного пространства интернет // 6-я Междунар. науч.-практ. конф. по программированию УкрПРОГ, 27–28 мая 2008 г. К., 2008; Ландэ Д. В., Снарский А. А., Безсуднов И. В. Интернетика. Навигация в сложных сетях. Модели и алгоритмы. Mосква, 2009.

В. І. Гриценко, Ю. Р. Валькман

Стаття оновлена: 2011