Розмір шрифту

A

Інтуїтивізм

ІНТУЇТИВІ́ЗМ — філософський напрям, що ґрунтується на ро­зумін­ні інтуїції як способі роз­витку біо­логічного життя, прагне подолати обмеженість механістичного тлумаче­н­ня світу та логіко-дискурсивного пі­зна­н­ня. І. виник на поч. 20 ст. як реакція на сцієнтист.-позитивіст. тенденцію. Пред­ставники І. (А. Берґсон, М. Лос­ський, Е. Гус­серль та ін.) тлумачили інтуїцію не стільки як пі­знавал. здатність, скільки як певну онтол. характеристику люд. буття, життя взагалі. Зокрема, А. Берґсон роз­глядав інтуїцію та інтелект як способи роз­витку життя: перший орієнтований на без­посереднє зли­т­тя з жит­тєвим процесом, другий — на задоволе­н­ня практ. потреб. Більшість його творів присвяч. спростуван­ню механістич., сцієнтист. по­глядів на психіку людини та її сві­домість, на про­блему роз­витку життя й здатність його осягнути. Згідно з концепцією життя як без­перерв. твор. процесу («творча еволюція»), А. Берґсон тлумачив інтуїцію як різновид «симпатії», що вибудовується між людиною і «жит­тєвим поривом», який пронизує орган. світ. Подіб. під­хід до інтуїції характерний також для М. Лос­ського, який прагнув надати інтуїції онтолог. значе­н­ня і говорив про «містич. емпіризм», який для нього тотожний І. та означає певний тип ко­ординації між субʼєктом і реальністю. Звідси ідея «ідеал-реалізму». Е. Гус­серль у феноменології, здійснивши «копернікан. пере­ворот», за­стосував феноменол. редукцію, в процесі якої від­бувається зміна установки сві­домості від сприйня­т­тя фактич. речей до сприйня­т­тя «сутностей». Від­повід­но, в основі будь-якого пі­зна­н­ня пере­буває своєрідна інтуїція — «баче­н­ня сутностей». Остан­нє уможливлює феноменологію, попри те, що вона перед­бачає особливий вид інтуїції, яка від­різняється від ін. видів псих. сприйня­т­тя, ап­перцепції тощо. Цю ідею роз­винув М. Шелер, який поширив «ідеацію» на сферу етич. цін­ностей і на­звав «інтуїцією цін­ностей». Її обертони присутні і в феноменологічно орієнтов. екзистенціалізмі. Зокрема, звідси походять поня­т­тя «дорефлектив. cogito» у Ж.-П. Сартра, «ро­зумі­н­ня» у М. Гайдеґ­ґера. Див. також Містицизм.

Літ.: Лос­ский Н. Обоснование интуитивизма. С.-Петербург, 1906; E. Husserl. Ideen zu einer reinen Phanomenologie und phanomenologischen Philosophie. Erster Buch. Allgemeine Einführung in die reine Phanomenologie. Halle, 1913; M. Scheler. Der Formalismus in der Ethik und die materiale Wertethik. Halle, 1921; A. Bergson. Lʼintuition philosophique. Paris, 1927.

В. В. Лях

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2011
Том ЕСУ:
11
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
12434
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
410
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Інтуїтивізм / В. В. Лях // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-12434.

Intuityvizm / V. V. Liakh // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2011. – Available at: https://esu.com.ua/article-12434.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору