Іншомовні слова

ІНШОМО́ВНІ СЛОВА́ — слова з інших мов, які, на від­міну від запозичених слів, не засвоєні повністю мовою, що їх запозичила, усві­домлюються мовцями як чужорідні й зберігають ознаки свого походже­н­ня, що виявляється у їхній формі та семантиці. У формі І. с. від­різняє більший чи менший ступ. незасвоєності мовою, в яку вони уві­йшли; можливість збереже­н­ня вихідної (лат.) графіки на письмі (італ. gracile — ніжний, делікатний); наявність не­звич. звукосполучень (кюре, монтежю, Баал); невід­мінюваність частини І. с. (какао, кенгуру, безе, шасі, беж), яка, проте, по­ступово втрачається (при невід­мінюваності кіно, метро, табло від­мінюваність пальто). У семантиці І. с. характеризуються не­зро­зумілістю або недо­статньою ясністю для знач. частини носіїв мови, де вони вживаються, що й викликає потребу у створен­ні спец. словників І. с. В укр., як і в ін. мовах світу, що запозичують І. с., від­бувається без­перерв. процес їх засвоє­н­ня, тому нерідко важко провести чітку межу між ними та запозич. словами. Проникаючи насамперед у склад спец. лексики й термінології, а також екзотизмів на по­значе­н­ня особливостей природи та побуту ін. народів, І. с. з часом у звʼязку з набу­т­тям ними популярності засвоюють усі носії запозичаючої мови. Це по­ступово пере­творює їх на запозич. слова. Коло мов-джерел І. с. значно ширше, ніж у запозич. слів. Окрім лат. й грец. мов (осн. джерела інтернаціоналізмів для української, як і ін. мов Європи), а також сучас. європ. мов (англ., франц., нім., італ., звідки запозичено багато І. с. для творе­н­ня термінів різних галузей науки, техніки, мистецтва), до складу І. с. української мови входять слова з мов народів колиш. СРСР та ін. мов світу. Значну роль у їхньому запозичен­ні ві­діграли рос., польс., нім. та ін. мови Європи. Частина І. с. і висловів зберігається у ній у лат. написан­ні. Вони походять з лат., англ., франц., нім., італ., іспан. мов (лат. sic transit gloria mundi «так минає земна слава»; англ. hарру еnd «щасливий кінець»; франц. savoir-vivre «умі­н­ня жити»; нім. der langer Rede kurzer Sinn «довгої промови короткий сенс»; італ. traduttóre — traditóre «пере­кладач — зрадник»; іспан. ¡No passaraán! «(Вони) не пройдуть! »). (Див. також Варваризми)

Завантажити статтю