Іншомовні слова - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іншомовні слова

ІНШОМО́ВНІ СЛОВА́ – слова з інших мов, які, на відміну від запозичених слів, не засвоєні повністю мовою, що їх запозичила, усвідомлюються мовцями як чужорідні й зберігають ознаки свого походження, що виявляється у їхній формі та семантиці. У формі І. с. відрізняє більший чи менший ступ. незасвоєності мовою, в яку вони увійшли; можливість збереження вихідної (лат.) графіки на письмі (італ. gracile – ніжний, делікатний); наявність незвич. звукосполучень (кюре, монтежю, Баал); невідмінюваність частини І. с. (какао, кенгуру, безе, шасі, беж), яка, проте, поступово втрачається (при невідмінюваності кіно, метро, табло відмінюваність пальто). У семантиці І. с. характеризуються незрозумілістю або недостатньою ясністю для знач. частини носіїв мови, де вони вживаються, що й викликає потребу у створенні спец. словників І. с. В укр., як і в ін. мовах світу, що запозичують І. с., відбувається безперерв. процес їх засвоєння, тому нерідко важко провести чітку межу між ними та запозич. словами. Проникаючи насамперед у склад спец. лексики й термінології, а також екзотизмів на позначення особливостей природи та побуту ін. народів, І. с. з часом у зв’язку з набуттям ними популярності засвоюють усі носії запозичаючої мови. Це поступово перетворює їх на запозич. слова. Коло мов-джерел І. с. значно ширше, ніж у запозич. слів. Окрім лат. й грец. мов (осн. джерела інтернаціоналізмів для української, як і ін. мов Європи), а також сучас. європ. мов (англ., франц., нім., італ., звідки запозичено багато І. с. для творення термінів різних галузей науки, техніки, мист-ва), до складу І. с. укр. мови входять слова з мов народів колиш. СРСР та ін. мов світу. Значну роль у їхньому запозиченні відіграли рос., польс., нім. та ін. мови Європи. Частина І. с. і висловів зберігається у ній у лат. написанні. Вони походять з лат., англ., франц., нім., італ., іспан. мов (лат. sic transit gloria mundi «так минає земна слава»; англ. hарру еnd «щасливий кінець»; франц. savoir-vivre «уміння жити»; нім. der langer Rede kurzer Sinn «довгої промови короткий сенс»; італ. traduttóre – traditóre «перекладач – зрадник»; іспан. ¡No passaraán! «(Вони) не пройдуть! »). (Див. також Варваризми)

Літ.: Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. К., 1955; Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. К., 1973; Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. Москва, 1982.

О. Б. Ткаченко

Стаття оновлена: 2011