Розмір шрифту

A

Іншомовні слова

ІНШОМО́ВНІ СЛОВА́ — слова з інших мов, які, на від­міну від запозичених слів, не засвоєні повністю мовою, що їх запозичила, усві­домлюються мовцями як чужорідні й зберігають ознаки свого походже­н­ня, що виявляється у їхній формі та семантиці. У формі І. с. від­різняє більший чи менший ступ. незасвоєності мовою, в яку вони уві­йшли; можливість збереже­н­ня вихідної (лат.) графіки на письмі (італ. gracile — ніжний, делікатний); наявність не­звич. звукосполучень (кюре, монтежю, Баал); невід­мінюваність частини І. с. (какао, кенгуру, безе, шасі, беж), яка, проте, по­ступово втрачається (при невід­мінюваності кіно, метро, табло від­мінюваність пальто). У семантиці І. с. характеризуються не­зро­зумілістю або недо­статньою ясністю для знач. частини носіїв мови, де вони вживаються, що й викликає потребу у створен­ні спец. словників І. с. В укр., як і в ін. мовах світу, що запозичують І. с., від­бувається без­перерв. процес їх засвоє­н­ня, тому нерідко важко провести чітку межу між ними та запозич. словами. Проникаючи насамперед у склад спец. лексики й термінології, а також екзотизмів на по­значе­н­ня особливостей природи та побуту ін. народів, І. с. з часом у звʼязку з набу­т­тям ними популярності засвоюють усі носії запозичаючої мови. Це по­ступово пере­творює їх на запозич. слова. Коло мов-джерел І. с. значно ширше, ніж у запозич. слів. Окрім лат. й грец. мов (осн. джерела інтернаціоналізмів для української, як і ін. мов Європи), а також сучас. європ. мов (англ., франц., нім., італ., звідки запозичено багато І. с. для творе­н­ня термінів різних галузей науки, техніки, мистецтва), до складу І. с. української мови входять слова з мов народів колиш. СРСР та ін. мов світу. Значну роль у їхньому запозичен­ні ві­діграли рос., польс., нім. та ін. мови Європи. Частина І. с. і висловів зберігається у ній у лат. написан­ні. Вони походять з лат., англ., франц., нім., італ., іспан. мов (лат. sic transit gloria mundi «так минає земна слава»; англ. hарру еnd «щасливий кінець»; франц. savoir-vivre «умі­н­ня жити»; нім. der langer Rede kurzer Sinn «довгої промови короткий сенс»; італ. traduttóre — traditóre «пере­кладач — зрадник»; іспан. ¡No passaraán! «(Вони) не пройдуть! »). (Див. також Варваризми)

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2011
Том ЕСУ:
11
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
12493
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
234
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3
  • середня позиція у результатах пошуку: 49
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 49):
Бібліографічний опис:

Іншомовні слова / О. Б. Ткаченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-12493.

Inshomovni slova / O. B. Tkachenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2011. – Available at: https://esu.com.ua/article-12493.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору