Іоанн - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іоанн

ІОА́НН (Боднарчук Василь Миколайович; 12. 04. 1929, с. Іване-Пусте, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. – 09. 11. 1994, там само) – церковний діяч. Брат Василія (Боднарчука). Закін. Ленінгр. (нині С.-Петербург) духовні семінарію (1960) та академію зі ступ. канд. богослов’я (1964). Від 1945 – дяк, кер. хору у с. Іване-Пусте. 1949 заарешт. за зв’язки з ОУН, покарання відбував у Тюмен. виправно-труд. таборі (РФ) та м. Караґанда на руднику Кешір (Казахстан). 1955 звільн. 25 січня 1958 рукопоклад. у сан диякона, 21 травня 1961 митрополитом Ленінградським і Ладозьким Пименом (Ізвєковим) – священика. Служив у с. Стриївка (Збараз. р-ну Терноп. обл.), від 1968 – у м. Трускавець (Львів. обл.). 11 жовтня 1977 прийняв чернечий постриг, 14 жовтня возведений у сан архімандрита, 23 жовтня митрополитами Філаретом (Денисенком) та Миколою (Юриком) висвяч. на єпископа Житомирського і Овруцького. Від вересня 1989 – на покої, 13 листопада того ж року Синодом РПЦ позбавлений сану. Перейшов в УАПЦ, признач. архієпископом Львівським і Галицько-Волинським, від червня 1990 – митрополит Львівський і Галицький, намісник Київ. патріаршого престолу УАПЦ. Брав участь 18 листопада того ж року в інтронізації патріарха Київського і всієї Русі-України Мстислава (Скрипника). Висвятив перших єпископів УАПЦ Данила (Ковальчука), Василія (Боднарчука), Андрія (Абрамчука), Романа (Балащука). 9 квітня 1992 Синодом УАПЦ позбавлений сану. Приєднався до УПЦ КП, признач. митрополитом Дрогобицьким і Самбірським, згодом – Луцьким і Волинським. Загинув в автомоб. аварії.

В. Т. Борщевич

Стаття оновлена: 2011