Іоанн - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іоанн

ІОА́НН (Лавріненко Віктор Пилипович; 12(24). 03. 1899, м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ – 12. 10. 1985, Херсон) – церковний діяч РПЦ. Закін. Єкатеринодар. духовне уч-ще і Ставроп. духовну семінарію (РФ), богослов. відділ. Варшав. ун-ту зі ступ. магістра богослов’я (1931). 26 червня 1921 рукопоклад. у сан ієродиякона, 6 липня того ж року прийняв чернечий постриг, 31 липня возвед. у сан ієромонаха. Перебував у монастирях Серб. Православ. Церкви. Від 1922 – у Вілен. Свято-Духовому монастирі (нині Вільнюс), столоначальник Вілен. духов. консисторії; від 1923 – чл. Волин. духов. консисторії, законовчитель Кременец. г-зії (нині Терноп. обл.); від 1924 – викл. Дерман. духов. школи (нині Здолбунів. р-н Рівнен. обл.), від 1925 – Вілен. духов. семінарії, намісник Свято-Троїц. монастиря у сані ігумена; 1931–35 – намісник Кременец. Богоявлен. монастиря у сані архімандрита. Як заст. голови брав участь в організац. зборах Т-ва ім. митрополита Петра Могили в Кременці (1932). У 1935 – чл. Гроднен. духов. консисторії, намісник Борисогліб. монастиря, згодом – настоятель Жировиц. Свято-Успен. монастиря Польс. Автокефал. Православ. Церкви. Від 1941 – настоятель Ковел. собору (Волин. обл.), 9 грудня того ж року у Почаїв. Свято-Успен. лаврі хіротонізов. на єпископа Ковельського, вікарія Волин. єпархії; від 1942 – єпископ Брестський і Кобринський, від 1943 – архієпископ Поліський і Брестський. 1945 покаявся і перейшов до РПЦ. Відтоді – настоятель Володимир. церкви м. Маріянське Лазнє (нині Чехія), від 1946 – архієпископ Пермський, від 1956 – Алма-Атинський, від 1957 – Челябінський і Златоустівський. У травні 1959 звільн. на спокій.

Літ.: Диаковский А., протоиерей. Высокопреосвященный архиепископ Иоанн (Лавриненко) // Журн. Моск. патриархии. 1986. № 2.

В. Т. Борщевич

Стаття оновлена: 2011