Іоанникій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іоанникій

ІОАННИ́КІЙ (Кобзєв Іван Якович; 07. 02. 1938, с. Новосьоловка Бєлгород. обл., РФ) – церковний діяч УПЦ МП. Ордени св. рівноапостол. князя Володимира 3-го (1988) і 2-го (2003) ступ., преподоб. Антонія і Феодосія Печерських 1-го ступ. (1998), преподоб. Агапіта Печерського 1-го ступ. (2003). Ордени «За заслуги» 3-го ступ. (2003) та князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2008). Закiн. Одес. духовну семiнарію (1962), Моск. духовну академiю зі ступ. канд. богослов’я (1966). Від 1963 – послушник Трійце-Сергiєвої лаври (м. Загорськ, нині Сергієв Посад Моск. обл.), 16 листопада 1964 прийняв чернечий постриг, згодом рукопоклад. у сан iєродиякона, 1969 – iєромонаха. Від 1966 ніс послух у Моск. патріархії. Від 1971 – викл. Одес. духов. семiнарiї у числі братії Одес. Свято-Успен. монастиря в сані ігумена. 1983 возвед. у сан архімандрита. Від 1986 – настоятель Свято-Покров. собору м. Ізмаїл (Одес. обл.) і благочинний Ізмаїл. округу. 13 грудня 1988 митрополитом Київським і Галицьким Філаретом (Денисенком) хіротонізов. на єпископа Слов’янського, вiкарiя Одес. єпархiї; від 1990 – єпископ Донецький i Луганський, від 1991 – Луганський i Старобільський, 1993 возвед. у сан архієпископа, 2002 – митрополита (від 2007 – Луганський і Алчевський). Постій. чл. Священ. синоду УПЦ (від 2007). За час його упр. в єпархії відкрито 6 монастирів і 2 духовні уч-ща. Від 2012 – на покої.

О. Г. Мельникова

Стаття оновлена: 2016