Іоанникій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іоанникій

ІОАННИ́КІЙ (Надєждін Іван Григорович; 18. 07. 1837, с-ще Нікольський Пензен. губ., Росія – 29. 04. 1901, Київ) – церковний діяч РПЦ. Закін. Пензен. духовну семінарію (1858), Моск. духовну академію (1880). Від 1858 – учитель паламар. класів при Пензен. духов. уч-щі. 2 червня 1863 прийняв чернечий постриг, згодом возвед. у сан ієромонаха. Від 1864 служив при Пензен. архієрей. домі, благочинним монастирів. Від 1880 – учитель Ростов., від 1882 – доглядач Задон. духов. уч-щ. Від 1885 – інспектор Пензен. духов. семінарії. 25 вересня того ж року возвед. у сан ігумена. Від 1888 – ректор Якут. (Росія), від 1891 – Могильов. (Білорусь) духов. семінарій. 21 лютого 1893 хіротонізов. на єпископа Уманського, вікарія Київ. єпархії. Від 1896 – єпископ Архангельський і Холмогорський. Від 1901 – на спокої у Києво-Печер. Свято-Успен. лаврі.

О. О. Привалов

Стаття оновлена: 2011