Іоасаф — Енциклопедія Сучасної України

Іоасаф

ІОАСА́Ф (Шибаєв Валентин Володимирович; 02. 01. 1954, с. Пристань Бєлгород. обл., РФ) – церковний діяч. Ордени св. архістратига Божого Михаїла (1999), св. рівноапостол. князя Володимира Великого 3-го ступ. (2004). Навч. у Харків. с.-г. ін-ті (1971–73), закiн. Моск. духовну семінарію і академію (1983). У 1977 рукопоклад. у сан священика. 1978 прийняв чернечий постриг. Від 1985 – настоятель Свято-Троїц. собору у м. Обоянь (Курська обл., РФ). 1991 перейшов із МП до Вільної РПЦ. 1993 признач. керуючим Курсько-Обоян. єпархії РПЦ за кордоном. 19 лютого 1995 хіротонізов. на єпископа Бєлгородського i Обоянського УПЦ КП, 23 січня 2000 возведений до сану архієпископа. 2012 возведений до сану митрополита.

С. О. Плахотнюк

Статтю оновлено: 2016

Покликання на статтю
С. О. Плахотнюк . Іоасаф // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12534 (дата звернення: 19.06.2021)