Іов - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іов

ІО́В (Кундря Іван Георгійович; 18. 05. 1902, с. Іза, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 28. 07. 1985, с. Мала Уголька Тячів. р-ну Закарп. обл.) – церковний діяч. Закін. пастир.-богослов. курси в Ізі (1928). Засн. Троїц. чол. скиту в с. Городилове (нині Хуст. р-н; 1930). 22 грудня 1938 прийняв чернечий постриг. 1940 емігрував до СРСР, де був заарешт. і засудж. до 5-ти р. таборів, покарання відбував у Воркутин., Колим. та Норил. таборах (усі – РФ). Доброволець Чехословац. корпусу Людвіка Свободи (1943). У 1945 рукопоклад. у сан ієродиякона, 1946 – ієромонаха єпископом Мукачівським та Ужгородським Нестором (Сидоруком). Від 1945 – настоятель Троїц. чол. скиту, 1947 возвед. у сан ігумена. Від 1950 – духівник Микол. жін. монастиря у м. Мукачеве, від 1951 – священик Іллін. церкви в с. Велятине та благочинний Хуст. округи. Після ліквідації Троїц. скиту 1958 перевед. до Микол. монастиря в Ізі. Від 1959 – монах, від 1960 – настоятель Преображен. монастиря в с. Теребля (Тячів. р-н). Священик парафій с. Угля (Тячів. р-н, 1960), Монастирець (Хуст. р-н, 1961), Мала Уголька (1962). У 1966 возвед. у сан архімандрита. Був відомий як цілитель. 22 жовтня 2007 його мощі виявлено нетлінними, 18 вересня 2008 канонізов. УПЦ МП.

Літ.: Данилець Ю. Преподобний Іов (Кундря) Угольський // Сповідники та Подвижники Православної Церкви на Закарпатті в ХХ ст. Х., 2011.

Ю. В. Данилець, Н. Я. Данилець

Стаття оновлена: 2011