Іона - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іона

ІО́НА (Мірошниченко Іван Павлович; у схимі – Петро; 1802, посад Крюків Кременчуц. пов. Полтав. губ., нині у складі м. Кременчук Полтав. обл. – 09(22). 01. 1902, Київ) – церковний діяч РПЦ. Упродовж 8-ми р. був учнем відлюдника Серафима Саровського, за його ж настановою 1836 став послушником Брян. Білобереж. пустині, де 1843 прийняв чернечий постриг, а 1845 був рукопоклад. у сан ієродиякона. Від 1851 – у Києві в Микіл. монастирі. 1858 у Катеринин. Грец. монастирі рукопоклад. на ієромонаха, 1860 перевед. до Видубиц. монастиря, при якому 1862 в урочищі Звіринець заснував Троїц. скит, що 1866 виокремився у Київський Свято-Троїцький Іонинський монастир, яким І. керував до 1899 (від 1872 – у сані ігумена). Також опікувався відновленням Межигір. Спасо-Преображен. монастиря, настоятелем якого у сані архімандрита був 1886–99. Синод УПЦ МП причислив І. 1996 до лику святих.

В. В. Зуєва

Стаття оновлена: 2011