Іонафан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іонафан

ІОНАФА́Н (Єлецьких Анатолій Іванович; 30. 01. 1949, с. Шаталовка Воронез., нині Бєлгород. обл., РФ) – церковний діяч УПЦ МП. Канд. богослов’я (1980). Ордени преподобних Антонія і Феодосія Печерських 1-го ступ. (1994), апостола і євангеліста Марка (Єрусалим. патріархат, 2000), преподобного Сергія Радонезького 2-го ступ. (2004), св. благовір. князя Даниїла Московського 2-го ступ. (2006; обидва – РПЦ), св. апостола Іоанна Богослова 2-го ступ. (УПЦ МП), св. рівноапостол. великого князя Володимира 2-го ступ. (РПЦ; обидва – 2009). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2012). У 1966 таємно постриж. у рясофор у Трійце-Сергієвій лаврі (м. Загорськ, нині Сергієв Посад Моск. обл.), від 1970 ніс послух іподиякона митрополита Ленінградського і Новгородського Никодима (Ротова). Закін. Ленінгр. (нині С.-Петербург) духовні семінарію (1974) та академію (1976). Того ж року прийняв чернечий постриг, 1978 рукопоклад. у сан ієромонаха. 1988–94 – намісник Києво-Печер. Свято-Успен. лаври. 23 квітня 1989 хіротонізов. на єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київ. єпархії, 1992 – єпископ Білоцерківський, від 1993 – Глухівський і Конотопський, 28 липня 1994 возвед. у сан. архієпископа, від 1995 – Сумський і Охтирський, від 1999 – Херсонський і Таврійський, від 2006 – Тульчинський і Брацлавський. Автор церк. творів і обробок духов. піснеспівів, віршів на реліг. тематику, публіцист. статей та перекладів.

С. Л. Аніцой

Стаття оновлена: 2016