Іоносфери Інститут НАНУ та Міністерства освіти і науки України - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іоносфери Інститут НАНУ та Міністерства освіти і науки України

ІОНОСФЕ́РИ Інститут НАНУ та Міністерства освіти і науки України – науково-дослідна установа, що вивчає фізичні властивості іоносфери Землі. Засн. 1991 на базі ОКБ радіофіз. досліджень іоносфери Харків. політех. ін-ту. Провадить експерим. і теор. дослідж. геокосмосу за допомогою найбільш інформатив. радіофіз. методу некогерент. розсіяння радіохвиль. У складі Ін-ту – 3 відділи (фізики іоносфери; радіофіз. досліджень іоносфери; іоносфер. інформатики) та 8 секторів (геофізики, радіофізики, впливу на іоносферу потуж. радіохвилями, передавал. апаратури та антенно-фідерних пристроїв, приймал. апаратури, обробки сигналів, інформ.-аналіт., моделювання іоносфери). Ін-ту підпорядков. Іоносферна обсерваторія (м. Зміїв Харків. обл.), заг. тер. якої прибл. 23 га, площа робочих приміщень і тех. споруд – бл. 7000 м2; складається з унік. комплексу наземних радіофіз. засобів, що є єдиним подібного типу на серед. широтах центр.-європ. регіону, а саме: радар некогерент. розсіяння метрового діапазону потуж. до 3 МВт в імпульсі, оснащ. 2-дзеркал. парабол. антеною вертикал. випромінювання діаметром 100 м; радар некогерент. розсіяння метрового діапазону з повноповорот. антеною діаметром 25 м; автоматична іоносферна станція. 2001 постановою КМ України цей комплекс включено до переліку наук. об’єктів, що становлять нац. надбання України. Осн. напрями наук. дослідж.: морфологія середньоширот. іоносфери для моделювання й прогнозування її стану залежно від соняч. активності; вплив геокосміч. бур на параметри нейтрал. та іонізов. складових геокосміч. плазми; атмосферно-іоносферні хвильові збурення над Україною, викликані варіаціями косміч. погоди, а також віддаленими запусками косміч. апаратів та впливом на іоносферу потуж. короткохвильового випромінювання. У висотному діапазоні 120–1500 км вимірюються такі характеристики навколозем. космосу, як концентрація електронів та іонів, т-ра заряджених частинок, швидкість руху іоносфер. плазми, іонний склад тощо. Результати іоносфер. досліджень є важл. для прогнозування умов поширення радіохвиль, підвищення точності засобів радіолокації та радіонавігації, а також для створення цілісної картини іоносфер. процесів і сонячно-земних зв’язків. На основі спостережень співробітники Ін-ту запропонували напівемпіричну модель іоносфери для середніх широт центр.-європ. регіону. В Ін-ті працює 51 особа, зокрема 8 д-рів і 4 канд. наук. Іоносферні дослідження за допомогою методу некогерент. розсіяння вперше в СРСР започаткував В. Таран, який очолював новоствор. Ін-т до 2009. Вагомий внесок у розроблення цього методу в Україні зробили Ф. Чорний, І. Пресняков, у цьому ж напрямі працюють В. Пуляєв, Є. Рогожкін, Т. Скворцов та ін. Від 2009 Ін-т очолює І. Домнін.

Д. А. Дзюбанов

Стаття оновлена: 2011