Кочин Микола Євграфович
КО́ЧИН Микола Євграфович (Кочин Николай Евграфович; 06(19). 05. 1900, С.-Петербург — 31. 12. 1944, Москва) — російський фахівець у галузі механіки, математик, геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1935, без захисту дис.), академік АН СРСР (1939). Закін. Петрогр. університет (нині С.-Петербург, 1923). Працював від 1922 у Гол. геофіз. обсерваторії; 1931 — заступник директора, 1933–34 — директор Інституту теор. метеорології; 1932 — у Фіз.-мат. інституті АН СРСР (усі — Ленінград, нині С.-Петербург); 1934–39 — у Матем. інституті АН СРСР (Ленінград, від 1935 — у Москві): 1937–39 — завідувач відділу механіки; 1936–38 — у Центр. аерогідродинам. інституті; 1939–44 — завідувач відділу гідромеханіки Інституту механіки АН СРСР (обидва — Москва); водночас викладав 1924–34 у Ленінгр. університеті; 1938–44 — у Моск. університеті: завідувач кафедри гідромеханіки. Премії Наркомосу (1927) та Гол. геофіз. обсерваторії (1933). Показав можливість руху стисливої рідини під дією консерватив. сил з утворенням вихорів за відсутності припливу енергії ззовні (1923); дав розвʼязок рівнянь для руху стисливої рідини на Землі, що обертається (1924); визначив умови зонал. циркуляції атмосфери, розробив питання її циклогенезу та заг. циркуляції, обґрунтував метод довгих хвиль у задачах динам. метеорології; заклав основи методу визначення полів швидкості та тиску залежно від поля т-р; вивчав сильні розриви (ударні хвилі) у стисливій рідині (1924–25); досліджував точні види хвиль скінченної амплітуди на поверхні поділу двох рідин скінченної глибини (1928) та вирішив задачу про вільні хвилі малої амплітуди на поверхні нестисливої рідини (1935); запропонував (1937) метод вирішення плоскої задачі про відводне крило; формули для опору корабля, форми хвильової поверхні та піднімал. сили; вирішив плоску задачу про глісирування слабозігнутого контура на поверхні важкої нестисливої рідини (1938); заклав основи теорії хитання корабля з урахуванням взаємодії його корпуса та води; уперше вирішив задачу для крила скінченного розмаху (1941–44).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Собрание сочинений: В 2 т. Москва; Ленинград, 1949; Теоретическая гидромеханика: Учеб. в 2 ч. 6-е изд. Москва, 1963; Векторное исчисление и начало тензорного исчисления: Учеб. пособ. 9-е изд. Москва, 1965.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
