Кочин Микола Євграфович

Визначення і загальна характеристика

КО́ЧИН Микола Євграфович (Кочин Николай Евграфович; 06(19). 05. 1900, С.-Пе­тербург — 31. 12. 1944, Москва) — російський фахівець у галузі механіки, математик, геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1935, без захисту дис.), академік АН СРСР (1939). Закін. Петрогр. університет (нині С.-Пе­тербург, 1923). Працював від 1922 у Гол. геофіз. обсерваторії; 1931 — заступник директора, 1933–34 — директор Інституту теор. метеорології; 1932 — у Фіз.-мат. інституті АН СРСР (усі — Ленінград, нині С.-Пе­тербург); 1934–39 — у Матем. інституті АН СРСР (Ленінград, від 1935 — у Москві): 1937–39 — завідувач відділу механіки; 1936–38 — у Центр. аерогідродинам. інституті; 1939–44 — завідувач відділу гідромеханіки Інституту механіки АН СРСР (обидва — Москва); водночас ви­кладав 1924–34 у Ленінгр. університеті; 1938–44 — у Моск. університеті: завідувач кафедри гідромеханіки. Премії Наркомосу (1927) та Гол. геофіз. обсервато­рії (1933). Показав можливість руху стисливої рідини під дією консерватив. сил з утворенням вихорів за відсутності припливу енергії ззовні (1923); дав роз­в’я­зок рівнянь для руху стисливої рідини на Землі, що обертається (1924); визначив умови зонал. циркуляції атмосфери, розробив питання її циклогенезу та заг. цир­куляції, обґрунтував метод дов­гих хвиль у задачах динам. ме­теорології; заклав основи методу визначення полів швидкості та тис­ку залежно від поля т-р; вивчав сильні розриви (ударні хви­лі) у стисливій рідині (1924–25); досліджував точні види хвиль скінченної амплітуди на повер­хні поділу двох рідин скінченної глибини (1928) та вирішив зада­чу про вільні хвилі малої ампліту­ди на поверхні нестисливої рідини (1935); запропонував (1937) метод вирішення плоскої задачі про відводне крило; формули для опору корабля, форми хвильової поверхні та піднімал. сили; вирішив плоску задачу про глісирування слабозігнутого контура на поверхні важкої нестисливої рідини (1938); заклав основи теорії хитання корабля з ураху­­ван­ням взаємодії його корпуса та води; уперше вирішив задачу для крила скінченного розмаху (1941–44).

Завантажити статтю