Іподром - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іподром

ІПОДРО́М (від грец. ἵппος – кінь і δρόμος – місце для бігу) – спеціально підготовлене й обладнане місце з відповідним комплексом споруд для випробування рисистих і скакових коней та проведення кінноспортивних змагань; установа, що організовує та проводить ці випробування та змагання. Існують скак. (призначені переважно для проведення перегонів на швидкому алюрі – галоп під жокеєм у сідлі), бігові (для випробування рисистих коней на алюрі рись) та комбіновані І. Для зменшення дії відцентр. сили на поворотах бігової доріжки роблять віражі з нахилом усередину. На внутр. бровці доріжки встановлюють стовпи, які вказують місце стартів на різноманітні дистанції, а також відмічають ділянки, проходження яких повинні обов’язково фіксувати. На великих І. всередині кола обладнують спец. трасу для стипль-чезу з постій. перешкодами. Навпроти фініш. стовпа встановлюють суддів. вишку. Трибуни для глядачів розташовують вздовж фініш. відрізка доріжки. Побл. них облаштовують спец. обгороджене місце (паддок) для сідлання та запрягання коней і виведення їх перед стартом. На І. або неподалік від нього споруджують стайні, вет. будівлі, житл. будинки, кузню тощо. Покриття скак. доріжки може бути піщаним або трав’яним. Під час закладання доріжок бігових І. використовують ґрунт, гранітну, шлак. і азбест. крихти. Найкращі доріжки для рисистих коней з пруж., еластич. покриттям. Довж. доріжок для випробувань верхових коней 2000, 2400 і 3000 м, рисистих – 1600 м; у деяких європ. країнах – 804,5 м (півмилі) і 1005,5 м (5/8 милі). Великі І. обладнують сучас. тех. засобами, які дозволяють отримувати повну інформацію про хід випробувань, зокрема приладами для запису на плівку, для автомат. фіксації баскості рисаків, фотофінішем, електротабло тощо. На низці І. діють тоталізатори (бюро, що приймає грош. ставки на коней і сплачує виграші). На І. також проводять виставки та виведення коней. Працівники багатьох І. займаються н.-д. роботою з конярства. І. відомі від 1 тис. до н. е., зокрема в Греції та Римі. У плані вони мали вигляд довгого прямокут. майданчика з одним закругленим кінцем. По середині прямокутника проходила стіна, яку об’їжджали колісниці під час перегонів. Трибуни для глядачів були розташ. навколо майданчика. Найбільший антич. І. у Константинополі (нині Стамбул) мав складну багатоярусну склепінну структуру (203–330). Четверту сторону аре- ни закривала кафісма – велика будівля з ложами для сановників та імператор. трибуною, яка була з’єднана критим проходом з Великим імператор. палацом. Кафісму увінчувала бронз. квадрига (скульптор Лісіпп). Після захоплення Константинополя хрестоносцями 1204 її перенесено у Венецію та встановлено над центр. порталом собору Сан-Марко (нині знаходиться в музеї Сан-Марко, а на її місці – копія). Римські та пізніше візант. І. були центрами не лише спорт., а й громад. життя. В Україні великі І. є в Києві, Львові, Харкові та Одесі. Сучас. Київ. І. збудовано 1962–69 (арх. В. Шерман, Г. Маркитан, Ю. Піскуненко, С. Телюк, інж. В. Кобкін і Г. Абросимов). При зведенні 2-поверх. гол. корпусу застосовано збірні залізобетонні конструкції, скло, пластик, алюміній. Уздовж нього розташ. трибуни на 3 тис. місць, ресторан (вул. Акад. Глушкова). Раніше І. у Києві (Печерський) знаходився на вул. О. Суворова. Він діяв від 1885 до 1960-х рр. Гол. трибуна спершу була дерев’яною, 1915–16 зведено цегляний, пишно оздоблений павільйон із трибунами, ресторан. і служб. приміщеннями (арх. В. Риков, скульптор Ф. Балавенський). Нині його тер. частково забудовано житл. спорудами, сам павільйон реконструйовано та використовують як приміщення Президії НААНУ. Функціонував скак. І. у р-ні ниніш. Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. На гол. полі сучас. Київ. І. – 3 доріжки: для забігу коней риссю, для алюру та робоча тренувальна. Вперше про кінні перегони у Львові згадано 1843. Перші об’єкти ниніш. І. там відкрито восени 1977. У колиш. СРСР Львів. І. входив до п’ятірки провідних. Нині є єдиним в Україні, який спеціалізується на проведенні випробувань коней верхових порід. Щорічно на ньому проходять тренінги та випробування бл. 150 коней англ. чистокров. та укр. верхових порід, які належать приват. власникам і держ. кінним з-дам України. Львів. І. слугував для проведення автоперегонів і великих міжнар. змагань зі стрільби з лука. У червні 2001 на ньому відбулися 2 літургії Папи Римського Івана-Павла ІІ. У «Исторической хронологии Харьковской губернии» К. Щелкова (Х., 1882) зазначено, що в Харкові відбулося відкриття бігів 1848. Нині Харків. І. належить Харків. кінному з-ду. Понад 120-річну історію має Одес. І. У вересні 1890 на ньому проведено перші випробування. 1930 у зв’язку з реконструкцією Моск. І. в Одесі проходили перегони всесоюз. масштабу. Через 2 р. Одес. І. визнали найкращим у СРСР за якістю бігових доріжок і клімат. умовами. Протягом існування Одес. І. не змінював свого місцезнаходження – на 4-й станції Великого Фонтану. Нині на його доріжках проходять випробування племінні коні Дібрів. (Миргород. р-н Полтав. обл.), Лимарів. (с. Новолимарівка Біловод. р-ну Луган. обл.), Запоріз. (с. Трудове Новомикол. р-ну Запоріз. обл.), Лозів. (с-ще Кінне Лозів. р-ну Харків. обл.) кінних з-дів, кінного з-ду «Шахтар» (Донец. обл.), приват. власників і племконеферм. 1853–1917 на Сінній площі (нині тер. стадіону «Ворскла» та парку на Майдані Незалежності) діяв Полтав. І. 2007 на базі структур. вироб. підрозділу Мирогощан. аграр. коледжу створ. Мирогощан. держ. І. (Дубен. р-н Рівнен. обл.). Серед відомих І. – Центр. Моск., Алтай. крайовий, Уфим. «Акбузат», Іжев., Іркут., Казан., Краснодар., П’ятигор., Рамен. респ., Ростов., Самар., Твер., Ульянов. (усі – РФ), Лексинґтон. (США), Нью-Маркет, Епсом. (обидва – Велика Британія), Венсен., Лоншан (обидва – Франція), Пардубиц. (Чехія), Мадридський. Див. також Кінний спорт.

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2011