Іполит — Енциклопедія Сучасної України

Іполит

ІПОЛИ́Т (Хілько Олексій Олексійович; 10. 05. 1955, м. Краматорськ, нині Донец. обл.) – церковний діяч УПЦ МП. Закін. Харків. політех. ін-т, Моск. духовну семінарію (1983) та академію зі ступ. канд. богослов’я. 1984–91 – послушник, благочинний, намісник Свято-Данилового монастиря у Москві; 1988 – чл. Рос. духов. місії в Єрусалимі. 16 серпня 1992 хіротонізов. на єпископа Білоцерківського, вікарія Київ. єпархії, признач. намісником Києво-Печер. Свято-Успен. лаври; від 22 грудня того ж року – єпископ Донецький і Слов’янський, від 1994 – Донецький і Маріупольський (1996 рішенням Синоду УПЦ МП йому заборонено служіння упродовж 3-х р. за переміщення кліру); від 1999 – Тульчинський і Брацлавський, від 2006 – Хустський та Виноградівський. Від 2007 – на спокої у Свято-Успен. Святогір. лаврі Донец. єпархії.

І. А. Козловський

Статтю оновлено: 2011

Покликання на статтю
І. А. Козловський . Іполит // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12581 (дата звернення: 18.04.2021)