Іпотечний банк - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іпотечний банк

ІПОТЕ́ЧНИЙ БА́НК – грошово-кредитна установа, що надає іпотечні кредити (під заставу нерухомості або на її придбання). Кредити І. б. мають довгострок. характер. Свої ресурси вони формують за рахунок влас. капіталу, продажу іпотеч. облігацій і листів, а також вкладів клієнтів. І. б. виникли у Німеччині наприкінці 18 ст., набули найбільшого поширення – у 1-й пол. 20 ст. У Рос. імперії створ. систему таких банків, зокрема на укр. землях у її складі діяли Харків., Полтав., Київ., Бессараб.-Таврій. І. б. Провідну роль у цій системі відігравали Держ. дворян. земел. банк і Держ. селян. поземел. банк. Окрім них, до складу установ іпотеч. кредиту входили 8 місц. дворян і 10 акц. земельних банків, що надавали довготермінові кредити під заставу землі та маєтків, і 36 губерн. й міських кредит. т-в, які надавали позики під заставу землі та міської нерухомості. Після більшов. перевороту 1917 їх ліквідовано. За напрямами використання кредиту І. б. поділяють на земел. (надають кредити під заставу землі), меліорат. (на виконання меліорат. робіт) і комунал. (під заставу міської нерухомості). Нині у багатьох країнах функції І. б. поступово переходять до страхових компаній, комерц. та ощад. банків і держ. кредит. інституцій. В Україні іпотечні кредити надають комерц. банки. В економіці І. б. відіграють роль соц. ін-тів, що забезпечують довгострок. кредити, й емітентів іпотек, які є одним із найзахищеніших засобів капіталу, котрий приносить відсотк. дохід. І. б. дають можливість насел. придбати якісне житло, підвищують заг. ділову активність. Близьким до І. б. за характером діяльності є банк «Аркада» (Київ), який мобілізує кошти насел. і надає іпотечні кредити на придбання квартир. Певні передумови для розвитку І. б. в Україні створив Указ Президента «Про іпотеку» (1999). Іпотека може надати потуж. імпульс для виходу економіки із затяжної екон. кризи, як це було в США у 1930-х рр. В останні десятиліття цим досвідом скористалася низка країн Сх. Азії, Лат. Америки та ін.

Літ.: Звоницкий А. С. О залоге по русскому праву. К.; С.-Петербург, 1912.

В. І. Лазепка

Стаття оновлена: 2011