Іпчі Умер Бекірович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іпчі Умер Бекірович

ІПЧІ́ Умер Бекірович (1897, м. Бахчисарай, нині АР Крим – 11. 01. 1955, м. Томськ, РФ) – письменник, актор, режисер. Від 1914 навч. у медресе «Галія» м. Уфа (нині Башкортостан, РФ). Від 1917 учителював у Криму, від 1923 працював актором, реж., згодом – дир. Крим. держ. театру, співпрацював у г. «Енъи дунья» («Новий світ»). Дебютував 1915 віршем «Медресе», також писав у жанрах прози і драматургії. Автор п’єс «Фаише» («Розпусниця», 1923), «Алим» (1925), «Ненкеджан ханым» (1926), «Шахин Гирай» (1929). У творчості відображав істор. події і побут кримськотатар. народу. Переклав кримськотатар. мовою окремі твори В. Шекспіра («Гамлет»), Ж.-Б. Мольєра («Міщанин-шляхтич»), М. Гоголя («Мертві душі») та ін. 22 жовтня 1937 заарешт., за звинуваченням у націоналізмі засудж. до 12-ти р. таборів. 1941 відправлений до псих. лікарні для примус. лікування. Реабіліт. 1958. У Ташкенті 1972 видано зб. «Икяелер» («Оповідання»).

Тв.: Шарк кадынлары (Жінки Сходу: Вірші). 1927; Куреш (Боротьба: Зб. оповідань). 1927; Азад халкъ (Звільнений народ: П’єса). 1927; Айыныкълар (Тверезі: П’єса). 1930; Душман (Ворог: П’єса). 1935 (усі – Сімферополь).

Літ.: Керимов И. Умер Ипчи – публицист ве терджимеджи (Умер Іпчі – публіцист і перекладач) // Йылдыз (Зірка). 1985. № 2; Эдебиятымызнынъ корюмли эрбабы (Видатний діяч нашої літератури) // Къырым (Крим). 1987. № 2; Керимов И. Теренлик (Глибина: Літ.-бібліогр. нарис). Ташкент, 1988; Осман А. Эпимиз севген эдип (Улюблений для всіх письменник) // Йылдыз. 1992. № 5/6.

І. А. Керімов

Стаття оновлена: 2011