Іринарх - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іринарх

ІРИНА́РХ (Синеоков-Андреєвський Іринах Доміанович; 13. 09. 1871, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 01. 03. 1933) – церковний діяч РПЦ. Закін. Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1897). 11 серпня того ж року рукопоклад. у сан священика, відтоді служив у Катеринослав. виправ. відділ., від 1898 – законовчитель Закавказ. учит. семінарії та Анастасин. жін. г-зії у м. Горі (Грузія), від 1899 – священик місіонер. Покров. церкви у Тифлісі (нині Тбілісі), від 1900 – законовчитель Олександр. мех.-тех. уч-ща (нині Запоріжжя), від 1903 – Закавказ. учит. семінарії, від 1911 – інспектор Якут. духов. семінарії (Росія) в сані ігумена, від 1913 – ректор Таврій. духов. семінарії (Сімферополь) у сані архімандрита. 16 червня 1917 хіротонізов. на єпископа Березовського, вікарія Тобол. єпархії, від 1922 – єпископ Тюменський. Того ж року заарешт., висланий у Смолен. губ. (РФ). Від 1925 – єпископ Устюзький і Усть-Вимський, від 1926 – Ставропольський і Кубанський. 1927 висланий у Перм. обл., 1928 – Марій. автоном. обл. (обидві – РФ). Відтоді ж – єпископ Якутський, від 1931 – архієпископ Пермський. 1932 заарешт., помер в ув’язненні.

С. О. Єфимов

Стаття оновлена: 2011