Ірландія, Ірландська Республіка
ІРЛА́НДІЯ, Ірландська Республіка (ірланд. — Éire, Saorstát Éireann; англ. — Ireland, Irish Republic) — держава у Західній Європі. Займає 5/6 тер. однойм. о-ва, а також низку малих о-вів побл. його зх. узбережжя (о-ви Акілл, Аран, Клер та ін.). Межує на Пн. Сх. із Пн. Ірландією, що входить до складу Сполученого Королівства Великої Британії і Пн. Ірландії, на Сх. відокремлена від Великої Британії протокою св. Ґеорґа та Ірланд. морем, на Пн. Зх., Зх. та Пд. омивається Атлантич. океаном. Площа 70,273 тис. км2. Насел. 4,623 млн осіб (2010), переважно ірландці (87,4 %). Природ. приріст насел. 1,007 % (при рівні фертильності 2,03 дитини на одну жінку). Міське насел. складає 62 %. Віросповідання — переважно католицизм (87,4 %). Адм. поділ — 29 графств і 5 міст-графств. Виділяють 4 істор. провінції: Коннахт, Ленстер, Манстер і Ольстер. Столиця — Дублін (1,084 млн осіб; 2009). Найбільші міста (тис. осіб; 2006): Корк (190,38), Лімерик (90,75), Вотерфорд (49,21), Дун-Леаре (23,85). Держ. мови: ірланд. (гельська), англ. Держ. устрій — парламент. республіка. Глава держави — президент. Законодав. орган — двопалат. парламент (Сенат і Палата представників). Грош. одиниця — ірланд. фунт. Член ООН, ЄС, Ради Європи, СОТ, МВФ, ОБСЄ.
Найдавніші археол. знахідки на тер. І. датуються 7 тис. до н. е. У 4 ст. до н. е. І. населяли кельти. У 3 ст. зʼявилися невеликі територ. обʼєднання (туати), на основі яких утворилися держави ранньофеодал. типу. У 5 ст. на- було поширення християнство. 795–1014 І. перебувала під владою вікінгів. 1169–71 англо-норманд. війська завоювали пд.-сх. узбережжя І. Численні повстання у 14–16 ст. проти англ. загарбників зазнали поразки. У 16–17 ст. англ. колонізатори захопили переважну частину ірланд. земель. 1641–52 відбулося Ірланд. повстання, придушене О. Кромвелем. 1782–83 ірланд. парламент отримав автономію. 1801 І. приєднано до Королівства Великої Британії, ліквідовано парламент. автономію. 1845–49 відбулася масова міграція насел. (переважно до США). На поч. 20 ст. посилилася екон. експансія англ. капіталу. У результаті нац.-визв. війни (1919–21) підписано мирний договір між І. та Великою Британією, згідно з яким І. (окрім 6-ти пн. графств) визнано незалеж. державою зі статусом домініону Великої Британії. Від 1937 — суверенна держава. До 1945 — чл. Британ. співдружності націй. Від 1949 — незалежна республіка.
Понад 50 % тер. І. (центр. та сх. частини) — Центр. низовина (40–100 м). На Пд. Зх. переважають рівнини з гір. масивами (найвища точка — г. Каррантуїлл; 1041 м над р. м.). Клімат помірний мор. типу. Переважає нестійка циклонічна погода з частими дощами, туманами, вітрами. Середня температура січня від +5 до +7 °С, липня — від +13 до +16 °С. Кількість опадів від 700 до 1500 мм, у горах — понад 2000 мм на рік. Річк. сітка густа. Осн. річки: Шаннон, Ліфорі, Шур, Барроу, Блеквотер. Є низка озер льодовик.-тектон. або карст. походження (Лох-Корріб, Лох-Маск, Лох-Рі), а також боліт та водно-болотяних угідь (т. зв. зимові озера). Переважають ґрунти підзолистого типу. Ліси майже всі вирубані, займають 1 % тер., заг. лісистість досягається за рахунок штуч. хвой. насаджень (9 %). Характерні представники рослинності: верес, дуб, сосна, береза, осока, сфагнум та ін. Серед тварин. світу трапляються куниці, борсуки, горностаї. Він нині збіднений внаслідок розвитку скотарства. Багато риби (тріска, судак, лосось). Нац. парк «Кілларні» і природ. заповідник «Норт-Булл-Айленд» мають статус біосфер. резерватів ЮНЕСКО. Видобувають нафту, торф, камʼяне вугілля, природ. газ, кольор. руди.
І. — високорозвинена країна з ринк. економікою. ВВП становить 174 млрд дол. США (2010), у розрахунку на особу — 37,6 тис. дол. США. У структурі ВВП сфера послуг складає 49 %, пром-сть — 46 %, с. госп-во — 5 %. Розвинені такі галузі промисловості: хім.-фармацевт., хім., електронна, електротех., маш.-буд., та сфера послуг. С. госп-во представлене переважно тваринництвом. І. — один з осн. експортерів тваринниц. продукції, зокрема яловичини (1-е м. у ЄС). Експортує також машини та устаткування, компʼютери, хімікати, лікар. засоби, худобу; імпортує машини та устаткування, хімікати, нафту та нафтопродукти, тканини, одяг. Осн. торг. партнери: Велика Британія, Бельгія, Німеччина, Франція, Нідерланди, США. І. має одну з найрозгалуженіших транспорт. систем у світі. Розвинені мережа залізнич. доріг, судноплавство, авіатранспорт. Серед ВНЗів — Трініті-коледж (колиш. Дублін. університет, 1592), Ірланд. королів. академія музики. Є Нац. галерея І., Муніцип. галерея сучас. мистецтва Г. Лейна, геральдич. музей, музей письменників (усі — Дублін). Серед архіт. памʼяток — руїни монастиря Ґлендалох (6 ст.), замок Трім (кін. 12 ст.), собор Туам (1827–1937), Каймор. бенедиктин. абатство (1867–71). Світ. славу здобув ірланд. нар. танець. Література І. розвивається ірланд. та англ. мовами. Яскравий представник ірланд. літ-ри Дж. Джойс започаткував літературу потоку свідомості. Серед ін. відомих письменників — М. Еджворт, Т. Мур, В.-Б. Єйтс, П. Каванах, Л. ОʼФлаерті, С. Беккет, Фланн ОʼБрайєн. Знайомство ірландців з укр. літ-рою розпочалося на поч. 20 ст. з англомов. перекладів (зокрема П. Бресліна) низки творів Т. Шевченка. П. Колум досліджував творчість М. Драй-Хмари. В Україні питаннями історії та культури І. зацікавилися ще у 2-й пол. 19 ст. (праці М. Драгоманова, І. Нечуя-Левицького, О. Кониського, С. Подолинського). Леся Українка переклала ст. «Справа ірландської мови» ірланд. поета Ф.-А. Фегі (ж. «Нова громада», 1906, кн. 1) і написала за мотивами кельт. міфології поему «Ізольда Білорука» (1913). У 1917 уперше перекладено твори В.-Б. Єйтса, згодом — Дж. Джойса, П. Колума. Низку добірок ірланд. поезії та прози опубл. у 1970–80-х рр. у ж. «Всесвіт». Окремими книгами вийшли «Господар у домі. Оповідання ірландських письменників» (1981), «Ірландські прислівʼя і приказки» (1982), «Сучасна ірландська новела» (1983), «Казки Смарагдового острова» (1987; усі — Київ). Серед перекладачів з англомов. ірланд. літ-ри — Г. Чикаленко-Келлер, Ю. Лісняк, О. Сенюк, Я. Стельмах, В. Коптілов, Р. Доценко. Дипломат. відносини між Україною та І. встановлено 1 квітня 1992.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
