IRO (від англ. International Refugee Organization — Між­народна організація у справах біженців). Заснована 1946 при ООН з метою сприяти в облаштуван­ні та репатріації до інших країн політичних емі­грантів і пере­міщених осіб. До цього від­повід­ні функції виконували Адміністрація ООН для допомоги і від­будови та Між­народний комітет для втікачів. Угоду про створе­н­ня під­писали пред­ставники 18-ти країн. СРСР та УРСР, а також центрально- і східно-європейські держави, що пере­бували під радянським впливом, від­мовилися під­тримувати діяльність І., оскільки їй під­порядкувалися табори Ді-Пі, де мешкали біженці та політичні емі­гранти пере­важно з цих країн. Багато українців проживало у Бльомберзі, Гайденау, а також у містах Авґсбурґ, Ашаффенбурґ, Байройт, Берхтесґаден, Білефельд, Ганновер, Дармштадт, Зальцбурґ, Міттенвальд, Мюнхен, Реґенсбурґ, Ріміні. Загалом І. опікувалася близько 1,6 млн осіб, зокрема близько 200 тисяч українців. Ліквідована 1951 у звʼязку з організацією Управлі­н­ня верховного комісара ООН у справах біженців.