IRO (від англ. International Refugee Organization — Між­народна організація у справах біженців). Засн. 1946 при ООН з метою сприяти в облаштуван­ні та репатріації до ін. країн політ. емі­грантів і пере­міщ. осіб. До цього від­повід­ні функції виконували Адміністрація ООН для допомоги і від­будови та Між­нар. комітет для втікачів. Угоду про створе­н­ня під­писали пред­ставники 18-ти країн. СРСР та УРСР, а також центр.- і сх.-європ. держави, що пере­бували під рад. впливом, від­мовилися під­тримувати діяльність І., оскільки їй під­порядк. табори Ді-Пі, де мешкали біженці та політ. емі­гранти пере­важно з цих країн. Багато українців проживало у Бльомберзі, Гайденау, а також у містах Авґсбурґ, Ашаффенбурґ, Байройт, Берхтесґаден, Білефельд, Ганновер, Дармштадт, Зальцбурґ, Міттенвальд, Мюнхен, Реґенсбурґ, Ріміні. Загалом І. опікувалася бл. 1,6 млн осіб, зокрема бл. 200 тис. українців. Ліквідована 1951 у звʼязку з організацією Упр. верхов. комісара ООН у справах біженців.