Ірпінська осушувально-зволожувальна система

ІРПІ́НСЬКА ОСУ́ШУВАЛЬНО-ЗВОЛО́ЖУВАЛЬНА СИСТЕ́МА — меліоративна система в Київській області, у заплаві річки Ірпінь та її приток Унави, Бобриці тощо. Споруджена 1947–54, реконстру­йована 1979–81. При­значена для дво­сторон. регулюва­н­ня водного режиму на пл. 8,2 тис. га, зокрема під с.-г. угі­д­дями — 7,4 тис. га. Поверх­ня в межах системи рівнин­на; ґрунт. покрив пред­ставлений болот., дерновими та дерново-підзолистими ґрунтами. Землі осушуються мережею від­критих ка­налів і матеріал. дренажем. Водорегулюва­н­ня на магістрал. ка­налі (від­регульов. русло на від­тинку 131 км р. Ірпінь) забезпечується 13-ма автомат. пере­городжувал. спорудами, на між­госп. ка­налах осушув. мережі (заг. довж. 395 км) — 560-ма напів­автомат. шлюзами-регуляторами. У верхівʼї р. Ірпінь для акумуляції поверхн. вод споруджено 2 водо­сховища — Лісове і Корнинське заг. обʼємом 17,5 млн м³. Дво­сторон­нє регулюва­н­ня водного режиму в ка­налах і у ґрунті від­бувається шляхом інфільтрації води з від­критих ка­налів та проведе­н­ня під­ґрунт. зволоже­н­ня по кротовому і гончар. дренажах. На під­вищених ділянках використовують дощувал. машини. На меліоров. с.-г. угі­д­дях вирощують овочі та корм. культури.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю