Іршавська улоговина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іршавська улоговина

ІРША́ВСЬКА УЛО́ГО́ВИНА – північна частина Закарпатської низовини, між масивами Вулканічного хребта – Великий Діл, Тупий, Гат та їхніми відрогами, у межах Закарпатської області. Простягається з Пн. на Пд. на 18 км, із Зх. на Сх. – на 15–17 км. Абсолютні вис. змінюються від 125–135 м (у центр. частині) до 375 м (на окраїнах). Дренується р. Боржава та Іршава, а також їхніми притоками. Плоске дно улоговини представлене низькими терасами цих річок. І. у. сформов. ерозійно-акумулят. дією постій. і тимчас. водотоків. У пд. частині поширений ярково-балковий рельєф, активно розвиваються схилові ерозійні процеси, спричинені вирубуванням лісів і розорюванням крутих схилів. Рослин. покрив представлений буково-дубовими лісами з домішками ясена, граба, липи, вільхи, ялини, а також заплав. і суходіл. луками. Є запаси бурого вугілля та лігніту. Середня т-ра січня –4,1 °С, липня – +19 °С, кількість опадів – 850–900 мм/рік. У структурі земел. ресурсів переважають с.-г. угіддя. Розвинені землеробство, садівництво, виноградарство. Район рекреації (сільс. і зелений туризм). Є пам’ятки природи заг.-держ. і місц. значень.

І. П. Ковальчук

Стаття оновлена: 2011